КНИГА ПЕРША
Елегія 1
Елегію також переклав Г. Кочур.
1-4. Героїчним", віршем... — Тобто гекзаметром (шестимірником). Вірш, коротший на одну стопу, — пентаметр (п'ятимірник); чергування гекзаметра з пентаметром — елегійний дистих, популярний також за нових часів віршований розмір. Його застосовували і в оригінальній творчості; серед українських поетів, зокрема, — І. Франко, М. Зе-ров.
9-10. Церера — богиня полів і хліборобства. Діва з сагайдаком — Діана (у греків — Артеміда), богиня ловів.
12. Аонійська ліра — від Аонії, області Греції, де селилися Мзи. Там же — гора Гелікон; Темпе — мальовнича долина в Фессалії.
29. Мирт — присвячена Венері рослина; серед птахів їй присвячені голубки, горобці, лебеді
Елегія 2
24. Вітчим — Марс, який був коханцем Венери. 39. Мати — Венера.
51. Твого родича... — Цезар, Октавіан-Авґуст, виводив свій рід (Юлі-їв дім) від Енея та його матері Венери.
Елегія З
4. Кітерея — Венера; від Кітери, острова, що при вході в Лаконську затоку, де була давня святиня Венери.
8. Од вершника... — Йдеться про т. за вершницький, середній із трьох станів римського суспільства.
11. Виноградарів батько — Вакх; далі — також Ліей, Лібер (Той, що "розв'язує" тугу чи звільняє від неї).
21-24. Іо — дочка річкового бога Інаха, жриця Юнони, коханка Юпітера Ревнива Юнона обернула Іо в корову і веліла стерегти її багатоокому велетові Аргосу; після того, як Аргоса вбив Гермес, Юнона наслала на Іо невідчепного ґедзя Далі мова йде про Леду, дружину спартанського володаря Тіндарея (в неї закохався Юпітер, звабивши її в образі лебедя), та про Європу, що її викрав Юпітер, перемінившись у бика.
Елегія 4
7. Двовидих мужів... — Йдеться про кентаврів
8. Атрака дочка — Гіпподамія, дружина Пірітоя, володаря лапітів, міфічного гірського племені у Фессалц через неї під час весілля зчинилася бійка між лапітами і кентаврами.
Елегія 5
Елегію також переклав М. Зеров.
Елегія 7
7-8. Аянт (Аякс) — двоюрідний брат Ахілла; у нападі божевілля перебив стадо, мавши його за ворожих ахейців.
14-15. Схенея дочка — Аталанта, славетна мисливиця Крітянка — Аріадна.
31. Тідід — Діомед, що в одному з боїв під Троєю поранив Венеру.
36. Батько богів — Юпітер.
Елегія 8
4— Матір Мемнона — ранкова зоря (Аврора, Еос).
5. Заклинання вепські — від назви острова Ея, де жила чаклунка Кірка (Цірцея), що обертала людей на тварин.
39— Тацій — Тит Тацій, легендарний володар італійського племені сабінів, сучасник Ромула; сабінянки славилися простотою звичаїв.
42. Місто сина... — Рим, що його заклали нащадки Енея, сина Венери.
59— Бог поетів — Феб-Аполлон.
64. Крейдою знак.. — Ідеться про рабів, яким позначали ноги гіпсом.
100. На дорозі Святій... — Тобто на головній вулиці Риму.
[271]
Елегія 9
Елегію також переклав Г. Кочур.
2. Аттик — приятель, що йому Овідій адресує цей твір.
23. Рес — фракійський володар, союзник троянців. Діомед з Одіс-сеєм (Уліссом) під час нічної вилазки вбили Реса й викрали його коней.
38. Пріама дочка — Кассандра, в яку закохався Агамемнон (Атрід). 39— Марс упіймавсь... — Про це див. "Одіссею" (VIII, 266 наст.).
Елегія 10
1. Попливла відЕврота... — Мова про Єлену, що її викрав у Менелая Паріс. Еврот — річка у Спарті.
5. Амімона — одна з дочок Даная; закохавшись, Нептун (Посейдон) пробив для неї тризубцем джерело в посушливій Арголіді.
49— Жриця — Тарпея, весталка, яка за наручні прикраси відкрила сабінянам ворота в римську фортецю. Самі ж сабінські вояки закидали зрадницю щитами, бо й щити — своєрідна прикраса у вояцьких руках.
52. Син — Алкмеон, учасник походу проти Фів. Убив свою матір Еріфілу, щоб помститися за батька: той загинув на війні, куди послала його підкуплена Еріфіла.
Елегія 11
7. На дерев'яних табличках, вкритих воском, писали загостреною паличкою — стилосом.
Елегія 13
1. Млявий муж — Тіфон, син троянського володаря Лаомедонта; випросивши для нього в богів безсмертя, Аврора забула випросити ще й вічну молодість.
2. Злотовалоса — Аврора, богиня світанку.
4— Мемнон — син Аврори, вбитий Ахіллом у поєдинку. Боги перетворили супутників Мемнона у птахів, які щорічно змагалися над його могилою, вшановуючи полеглого героя.
33. Кефал — прекрасний мисливець, який покохав Аврору.
43. Селена — богиня місяця; полюбивши красеня Ендіміона, приспала його в печері і щоночі спускалася до нього.
Елегія 14
6. Серієць — той, хто походить із серів (seres), народу у Східній Азії (предки нинішніх китайців), що славилися виробами з шовку.
34. Діана — мати Венери; тут — сама Венера. Йдеться про картину Апеллеса, що зобразив богиню, яка виринає з морської хвилі.
39. Гемонія — давня назва Фессалії, знаної своїми чаклунками.
Елегія 15
4-6. Слави походів... — Військо й політика, зокрема виступи на форумі, площі для народного зібрання, були справами римлян давнього — республіканського — гарту.
9-30. Співець меонійський — Гомер. ЗАскри поет — Гесіод, автор поеми "Труди і дні". Баттіад — Каллімах, вчений і поет з Александрії (III-II ст. до н. є.). Кекропа котурн... — ідеться про грецьких трагіків; котурн — високе взуття трагічних акторів. Арат — грецький поет (III ст. до н. є.), автор поеми про небесні світила. Менандр — найвидат-ніший представник т. зв. нової комедії (IV ст. до н. є.). Енній — римський епічний поет, творець латинського гекзаметра (III ст. до н. є.). Акцій — римський трагік (II-І ст, до н. є.). Варрон — Публій Теренцій Варрон Атацинський (І ст. до н. є.) — римський поет і вчений-гра-матик; переклав поему Аполлонія Родоського "Аргонавтика" про походи Ясона, Есонового сина, в Колхіду по золоте руно. Лукрецій — римський поет (І ст. до н. є.), автор поеми "Про природу речей". Тітір, плоди, Енеєва міць... — ідеться про Вергілія, автора "Буколік" ("Пастуших пісень"), Теоргік" ("Поеми про рільництво") та "Ене'іди". Тібулл (І ст. до н. є.) — відомий римський елегік Таг — ріка в Іспанії (нині Тахо).
КНИГА ДРУГА
Елегія 1
11-14— Небесні бої... — Йдеться про гігантів, синів Геї (Землі) та Урана (Неба), що почали боротьбу з олімпійськими богами. Олімп, Осса, Пеліон — гори в Фессалії (північ Греції).
23. Пісня... — Йдеться про чаклунські заклинання 30. Той а чи інший Атрід... — Агамемнон і Менелай.
Елегія 2
З— В альтанці дів Данаїд... — Ідеться про портик (криту галерею з колонами) храму Аполлона на Палатині; між колонами були скульптурні постаті п'ятдесяти Данаїд.
25— Ісіда — єгипетська богиня; римські жінки використовували її вшанування для любовних пригод
Елегія 4
32. Гіпполіт — син Тесея і володарки амазонок Гіпполіти; був зразком цнотливості (про нього — див. однойменну трагедію Евріпіда). Пріап — бог родючості, втілення хтивості.
[273]
Елегія 5
40. Меонійський край — Лідія.
Елегія 6
Взірцем для цієї елегії послужила поезія Катулла (3).
7. Філомела — сестра Прокни, дружини фракійського (ісмарійсь-кого) володаря Терея. Останній, оволодівши Філомелою, відтяв їй язика, сподіваючись приховати свій злочин. Обидві сестри, щоб помсти-тися, вбили Тереєвого сина Ітіса, за що боги обернули Філомелу на ластівку, Прокну — на солов'я, Терея — на одуда (за іншою версією Філомела стала солов'єм, Прокна — ластівкою, Терей — яструбом).
153 Фокіди юнак — Пілад Орест і Піпад ще в античні часи були символом вірності й нерозлучності у приятелюванні.
35. Ворона — ненависний птах.. Мінерві... — Ворона нібито ворогує з совою, присвяченою цій богині.
41. Терсіт — один із ахейців під Троєю; вирізнявся зухвалістю і потворною зовнішністю. Філакієць — володар Філакії Протесілай, що перший ступив з корабля на троянський берег і одразу ж загинув, як це було пророковано, від руки Гектора.
55. Птиця Юнони — пава.
Елегія 8
11. Фессалієць — Ахілл.
12. Фебова жриця — Кассандра; перший з мікенських вождів — Ага-мемнон, правнук Тантала.
Елегія 9
7. Гемонієць — Ахілл. Поранивши Телефа, вилікував йому рану іржею свого списа.
20. Мету обгинав... — Найнебезпечніший момент кінних перегонів — обігнути мету, тобто не зачепити колесом кам'яного стовпа на повороті доріжки.
22. Меч дерев'яний бере. — Гладіаторові, що з вислугою літ покидав арену, вручали дерев'яний меч.
Елегія 10
I. Грецин Помпоній — приятель Овідія.
II. Еріцина — Венера, від назви гори й міста (Ерік) на північно-західному побережжі Сіцілії з храмом Венери.
20. Ложа мого тягарем... — Пародійний натяк на "Іліаду" (XVIII, 104), де Ахілл — "тягар землі безкорисний".
Елегія 11
1 —6. Ідеться про похід Ясона на кораблі Арго по золоте руно в Колхіду.
17. Харібда — морська потвора; разом з іншим страховиськом, Скіллою, що жила напроти неї в печері біля протоки між Італією і Сі-цілією, втягала у вир кораблі й поглинала їх Хто уникав Харібди, потрапляв до Скілли.
19-20. Керавнія — підводні скелі біля західного узбережжя Греції Сірти — дві затоки в Північній Африці та прибережні землі, відомі великою кількістю хижаків.
27. Леди сини — Кастор і Поллукс, герої, що стали сузір'ям Близнят, опікуни мореплавців.
31. Ґалатея — морська німфа, одна з нереїд, доньок морського бога Нерея.
Елегія 12
17. Донька Тіндара — Єлена.
19-20. Ланіти — див. прим до "Л." І, IV, 8; "М." І, 593.
21-22. Жінка., поштовх дала... — Йдеться про Лавінію, дочку володаря Латина; через неї Еней почав війну з Турном.
23. Шнка.. нацькувала... — Йдеться про викрадення Ромулом сабінянок, що стало причиною війни між сабінцями та Римом
Елегія 13
7. Каноп і згадані далі в тексті міста — в Єгипті.
12. Анубіс — єгипетський бог, чю його зображували з головою собаки.
13-14— Змія — атрибут Ісіди. Апіс — у стародавніх єгиптян священний бик, втілення Осіріса.
18. Ґалли — жерці фрігійської богині Кібели, або Великої Матері. 21. Ілітія — грецька богиня, що сприяла породіллям (у римлян —
Люціна, також Ґенітала).
Елегія 14
11-12. Хто б каміння., кидав... — Ідеться про міфічних Девкаліона і Пірру ("Метаморфози", І, 244-415).
13— Фетіда — морська богиня, мати Ахілла.
15— Шя — троянська жриця, мати легендарних засновників Риму близнюків Ромула і Рема.
29— Колхідянка — Медея, що вбила своїх синів, аби помститись Ясо-нові за зраду.
39— Вогневі в поживу...