А щастя скрізь. Можливо, що воно –
Цей дикий сад осінній за сараєм,
Повітря це, що ллється у вікно.
У небі оддалік, над небокраєм
Повисла біла хмарка, що мене
Приваблює. Ми мало бачим, знаєм,
А щастя лиш обізнаний збагне.
Вікно відкрите. Пискнуло й присіло
На підвіконня пташеня. Від книг
Відвівши погляд, я побачить встиг
Його політ. Надворі звечоріло.
Стук молотарки чути вдалині.
Я бачу, чую… Щастя – у мені.
Переклад Олександра Грязнова