Короткий спалах дивної пори –
Весь день стоїть, немов криштальний,
І сонцесяйні вечори…
Де гострий серп гуляв і падав колос,
Порожній простір мріє вдалині.
Лиш павутини білий волос
Виблискує на борозні.
В повітрі пусто, спів пташок не лине,
Та перша віхола не скоро налетить –
І ллється чиста, незахмарена блакить
На поле, що тепер спочине…
Переклад: Грязнов Олександр Андрійович