Федір Тютчев

Повні тексти творів

Silentium

Мовчи, заховуй од життя
I мрії, і свої чуття!
Нехай в безодні глибини
I сходять, і зайдуть вони,
Мов зорі ясні уночі:
Любуйся ними і мовчи.

Як серцю висловить себе?..

Читати повністю →

Весняна гроза

Люблю я час грози весною,
Коли травневий перший грім,
Немовби тішачися грою,
Гуркоче в небі голубім.

Гримить відлуння голосисто!
От дощик бризнув, пил летить...

Читати повністю →

Весняні води

Лежать у полі ще сніги,
А води весняні шумлять.
І сонні будять береги,
Біжать, і грають, і дзвенять.

Вони дзвенять на всі кінці:
"Іде весна, іде весна!..

Читати повністю →

Опівдні

Ліниво мріє південь млистий,
Ліниво хвилі п'ють пожар.
В блакиті чистій, променистій
Ліниво тане зграя хмар...

Читати повністю →

Осінній вечір

Є в ясності осінніх вечорів
Урочиста краса і безгоміння,
Зловіщий блиск, червоний тон кущів,
Листків пожовклих легке шелестіння.
Прозорими туманами блакить
Вже сиротливо землю сповиває...

Читати повністю →

Я знаю в праосені пору

Я знаю в праосені пору,
Таку коротку і ясну.
Повітря чисте, день прозорий,
I вечір зве в далечину.

Де серп гуляв і падало колосся,
Усюди простір, пусто на стерні...

Читати повністю →
Дивіться також