Кожна частка вашої душі люба Богові, то чому б йому не полюбити й шанолюбства, що зараз у ній переважає?
Хоча жоден м'яз не ворухнувся на його обличчі, я відчував, що він нашорошився. Я провадив далі:
— Вони всі однаково сліпі, і ті, і ті. Ми з вами знаємо, Сімоне, хай церква справді стала схожа на з'їдені іржею труби, що їх так мер висміює, а мама і пан настоятель вважають за найвищу істину, але ми ж знаємо — трубами цього стародавнього водогону течуть, хай не потоком, хай скупими краплями, та все ж течуть слова вічного життя...
Сам того не помічаючи, я цитував Донзака. Сімон промурмотів:
— Отакої! Скажіть-но, люди добрі, а при чому тут шанолюбець? Ви ж не знаєте, що вони мені пропонують. Ви самі кажете, що це іржаві труби... А життя, правда життя, і ви це добре знаєте, тепер уже проходить не ними...
— Ні, по суті, я не згоден із тим, що сказав про старий водогін: адже римська церква, її обряди, її вчення, навіть її історія, і свята й злочинна, її мистецтво, нарешті, втілене в соборах, у григоріанському співі*, в картинах Фра Андже-ліко 2, чудовішого за це нема у світі нічого, тоді як усе, що втілюють панове Лубе3 і Комо4, Великий і Малий палаци в Парижі5, здається мені найницішою добою в
1 Григоріанський спів або григоріанський хорал — загальна назва літургічного поспів'я католицької церкви. Канонізація наспівів і текстів і суворий розподіл їх за датами церковного року було почато за папи Григорія І (540—604) — звідси назва.
2 Г в і д о ді П ' є т р о, в чернецтві фра Джованні да Ф'єзоле, прозваний Фра Анджеліко (6л. 1400—1455) — італійський живописець; йому належать фрески монастиря Сан-Марко у Флоренції, однієї з капел Ватікану та ін.
3Лубе Єміль-Франсуа (1838—1929) — французький політичний діяч, президент Французької республіки з 1899 по 1906 р. Його діяльність на посту президента мала яскраво виражений антиклерикальний характер.
4 Комб Еміль (1835—1921) — французький політичний діяч, прем'єр-міністр з 1902-го по 1905 р. Уряд Комба провів низку антиклерикальних заходів: розірвав дипломатичні відносини з Ватіканом, підготував закон про відокремлення церкви від держави (проведений 1905 p.).
5 Великий палац (архітектори Деглан і Луве) і Малий палац (архітектор Жіро) — будівлі, зведені на Єлісейських Полях у Парижі до відкриття Всесвітньої виставки 1900 р. Нині обидві споруди використовуються для виставок.
людській історії... Але годі. Не про це йдеться. На карту поставлено Сімона Дюбера, його земну долю і водночас його вічне блаженство. Отож-бо слухайте сюди: хоч чим заманював вас пан Дюпор, цей провінційний франкмасон, навіть нехай це буде тепле містечко у сенатора Моні, чи навіть у Парижі, в Гастона Думерга...
— Звідки ви знаєте? Звідки я знав?
Я влучив точно, але не зовсім навмання. Думерг приїжджав до нас торік на відкриття Сільськогосподарської виставки, і пан Дюпор зазнайомив його з Сімоном.
— Я знаю лише, що Господові бажано, щоб я знав... Але слухайте уважно. В мирському житті, хоч би як ви чинили, ви все одно будете знаряддям тієї чи іншої партії: без хисту красномовства,—а ви його не маєте,—ви залишитеся попихачем, ви ніколи не виб'єтеся на перше місце, вам завжди бракуватиме...
Я завагався, я боявсь образити його. На язиці мені крутилися слова, часто повторювані в маминих розмовах,— "лементарної вихованості". Сімон мене зрозумів.
— Го-го! Так! Я завжди залишуся селюком, репаним та ще й колишнім церковним служкою.
— Я не це хотів сказати, але поміркуйте самі: сутана змінює людину і духовно, і соціально. Сутана — це нова шкіра. Маршальський жезл у ранці простого солдата — яка дурниця! Зате кардинальська шапка за плечима розумного семінаристика справді можлива, повірте, і тільки від вас залежить, добути її чи ні. Так, усе залежить від вашої волі й вашого розуму. Що не завадить вам бути добрим священиком, вірним своєму обов'язку, і навіть священиком святим. Святі єпископи теж бувають, навіть святі кардинали.
Який геніальний хід! Я освятив перше місце, що до нього поривався Сімон. Він похитав головою:
— Все це стара казка, з цим покінчено, сторінку перегорнуто. Комб спустив свою зграю на цькування церкви...
— Годі-бо! Церква — імперія, що об'єднала п'ятсот мільйонів душ — вистоїть перед усім, що звалилося на французьку провінцію: адже наше духівництво, і чорне, і біле, поводилось ідіотично, потрапляло в усі пастки, наставлені правими націоналістами, а вірні, це панургове стадо сліпо йшли за ним...
1 Мається на увазі епізод з IV книги роману Франсуа Рабле "Гаргантюа і Пантагрюель": Панург, бажаючи помститися торговцеві скотом Дендено,
— А! Ви визнаєте, що в нас були помилки?
— Та ще які! Помилка — надто м'яко сказано, спільництво з негідниками з генерального штабу, котрі вчинили підробку, аби тримати на каторзі невинного — це непростима річ. Так, церква до кінця поплатилася за все.
Сімон дивився на мене, роззявивши рота.
— То ви визнаєте Дрейфуса за невинного? Отакої!
— Але, Сімоне, я визнаю лиш те, що впадає в очі: тупий антиклерикалізм Комба до пари тупому клерикалізму, що панував і все ще панує в нашому таборі; ми можемо спостерігати це тут, у нашому кантоні, як у краплі води під мікроскопом: вимога моєї матері, щоб орендарі віддавали дочок у науку до черниць, становище вчительки світської школи, "панночки", котрої цураються як зачумленої, а в церкві заганяють у куток.
Сімон прошепотів:
— Але тоді...
— А що тоді? Хай не буде ні грана правдивого християнства в наших уявних християн, хай дістануть вони по заслузі ще на цьому світі, це нічого не змінює в умовах завдання, поставленого перед молодим абатом, який прагне пробитися на перше місце. Що треба, так це обрати правильний напрям від самого початку, взяти курс на Париж, на католицький інститут 2, потому, якщо змога, на Рим. Передусім стати необхідним одному з тих, хто активно діє на церковній арені, їм завжди потрібна в поміч така голова, як ваша, "голова, де все вміщається", як каже моя мама. Вони не дуже-то сильні в науці.'
— Боюсь, що й я не сильніший.
— Дарма! Головне мати "голову, де все вміщається". Основа у вас є, гадаю? Томізм 3 для щоденного вжитку, те,
купує у нього найкращого барана, а потім кидає тварину за борт, і вся отара йде за ним, тягнучи за собою в море і торговця, що марно намагається утримати стадо.
1 Дрейфус Альфред (1858—1935) — офіцер французького генштабу, єврей за національністю, був 1894 р. обвинувачений у шпигунстві і засуджений. Справа Дрейфуса викликала бурхливе зіткнення між прогресивними силами і силами реакції в багатьох країнах.
2 Католицький інститут — вищий учбовий заклад, заснований 1876 року. Католицький інститут має канонічні факультети (богословський, канонічного права, філософський) і вільні факультети (юридичний, філологічний та інші).
3 Томізм — філософське і теологічне вчення Томи Аквінського (1225—1274), прийняте ортодоксальною католицькою церквою, аж до нинішнього часу це вчення є її офіційною доктриною.
Ми зупинилися на луках, якраз напроти дому. Сімон стояв до нього плечима й не бачив, що на терасі бовваніють дві темні дебелі постаті — мама і пан настоятель. Помітивши нас, вони квапливо зникли.
— Звичайно, Сім о не, вам треба добре познайомитися з єрессю, проти якої збираєтесь боротися,— з модернізмом. Чи ж ви читали бодай трошки Ньюмена Моріса Блонделя 2, Ле Руа 3, Луазі4, Лабертоньера?
Він жалібно признався, що ледве знає їхні імена.
— Донзакові нічого не варто дати вам повну бібліографію.
— Але він ними захоплюється?
— Так, проте він не може не дивуватися з глупоти й темноти їхніх супротивників, він знає, як слід би з ними сперечатися, стоячи на точці зору томізму. Він зуміє чудово озброїти вас проти них, і то так, щоб ваша позиція не віддавала назадництвом. А втім, богослов'я це лише основа. Важливо правильно обрати собі фах, скажімо, канонічне право 5, або зрештою якусь іншу науку, тут я вам не порадник, так уже в мене влаштована голова — в ній вміщаються лише певні ідеї.
Я звернув на алею, що вела до великого дуба, щоб нас не могли побачити з дому. Смерк ще не запав, але від річечки війнуло прохолодою. Сімон тепер уже не збирався йти. Принаймні я хоч цього домігся. Він ішов, похнюплений, наче скам'янівши, в глибокій задумі, тверде, бліде, як у мерця, обличчя без кровинки — не вирізняються навіть уста — з чорним дводенним заростом на щоках, це обличчя стоїть у мене перед очима, коли я думаю про Сімона. Таким
1 Ньюмен Джон Генрі (1801—1890) — кардинал, англійський католицький теолог. Основне завдання філософії за Ньюменом — обгрунтування релігійної віри.
2 Блондель Моріс (1870—1954) —французький католицький філософ, представник модерністського руху в католицизмі.
3 Ле Руа Едуард (1870—1940) — французький філософ і математик, що намагався дати в своїх працях якийсь синтез філософії, науки і релігії.
4Луазі Альфред (1857—1940) — абат, французький учений-орієнталіст, тлумач релігійних текстів; потому як його книжки 1902— 1903 р. зазнали нападок, порвав з церквою.
5 Канонічне право — сукупність ухвал церковних соборів і постанов римських пап.
я побачив його, коли ми підійшли до великого дуба. Він прошепотів:
— Запізно! Запізно!
— Ні, не пізно, коли ви ще тут.
Я сів на лаву, спершись на дуба. Сімон залишився стояти. Мені причувся трепет підкрилків готового злетіти хруща. Ах, утримати його, будь-що утримати!
— Великий дуб,— сказав я,— поміг мені колись устругнути добру штуку панові настоятелеві...
Я розповів йому про свою сповідь сьомого вересня. Спершу він не хотів вірити: "Ет! Балакайте!" Він сміявся. Ніколи я не бачив, щоб він так реготав. Доведеться, перш ніж утаємничувати його в модернізм, навчити його користуватися зубною щіткою.
— Найцікавіше,— мовив я,— що я справді з дитинства ідолопоклонник!
Я притулився до божественного дуба щокою, а потім надовго припав губами. Сімон сів поряд. Він уже не сміявся. Він запитав, чи не була ця сповідь блюзнірством.
— Ні, настоятель розважив інакше.
— Він знав, що ви невинні в інших гріхах? Я не відповів. Сімон пробурмотів:
— Даруйте мені.
— Нема чого вам дарувати. Просто я не люблю розводитися про такі речі.
— Одначе вони пов'язані з усією цією історією, з нашою суперечкою.