Міньйона
Перекладач: Марія Губко
Джерело: З газети: "Літературна Україна", 13 лютого 2003 р.
Не осудіть і не зривайте
Найкраще убрання із пліч.
Я з любого полину краю
У інший світ, у вічну ніч.
Там ненадовго я спочину
І знову встану — прийде строк —
І зникне світла одежина,
І гарний пояс, і вінок.
Бо у небесній тій світлиці
Не запитають, хто ти є,
І жоден одяг не лишиться
Лиш тіло сяюче твоє.
Хоч я сміялася над лихом,
У серці біль лишив сліди.
Доволі горя! Вічну втіху
Знайду між вічно молодих.