не мати
тями. Почуття:
о, цього я маю вдосталь; ними
й керуюся. Маю
панотця небесного,
званого сонцем, для нього
розкриваюся, йому відкриваю
жар серця мого,
на його жар подібний.
Що ж таке це красне палання,
як не серце? О сестри й брати мої,
чи ж і ви колись давно були, як я,
перш ніж стати людьми? Чи ж і ви
колись дали собі відкритися,
ви, хто закрилися навік? Бо, істинно кажу,
я промовляю нині,
як ви. Я говорю,
бо серце моє розбито.
Переклад Ірини Шувалової