[1] Напрошується аналог із нашою коломийкою, хоч вона не 4-, а 2-рядкова. Проте це неістотно: суттєвим є
принцип однотипної серіації, в якому простежується індоєвропейський композиційний здобуток у царині малої усної форми. Див.: Іваницький А.І. Історичний синтаксис фольклору, Вінниця, 2009, с. 136-150 "Логічні фігури" і далі.
[2] Підставою для такого судження можуть бути звукові оригінали рубайяту Хайяма в декламації
таджицького актора Хусейна Ізмаїлова (таджицька мова – варіант давньої перської, фарсі).
[3] З кількасот рубаїв, що приписуються Хайямові, до його авторства зараховують десь понад сто.
[4] У Степовій Україні, звідки я родом, вимовляли саме джмель або чмель, а не джміль. Інші варіанти наголошення, вимови, словоформ залишаю без пояснень, як право автора не триматися рафінованої вимови (див. поезії Максима Рильського, Ліни Костенко, переклади рубаїв Василя Мисика та ін.).
У Івана Котляревського у 16-й строфі від початку "Енеїди" див.: Юнона "слухає чмелів".