Обоє вони були вкинуті живими до вогняного озера, що сіркою горіло...
21 А решта побита була мечем того, хто сидів на коні, що виходив з вуст його. І все птаство наїлося їхніми трупами...
Об'явлення 20
1 І бачив я ангела, що сходив з неба, який мав ключа від безодні, і кайдани великі в руці своїй.
2 І схопив він змія, вужа стародавнього, що Диявол він і Сатана, і зв'язав його на тисячу років,
3 і кинув його до безодні, і замкнув його, і печатку над ним поклав, щоб народи не зводив уже, аж поки не скінчиться тисяча років. А по цьому він розв'язаний буде на короткий час.
4 І бачив я престоли та тих, хто сидів на них, і їм буде дане право судити, і душі стятих за свідчення про Ісуса й за слово Боже, які не вклонилися звірині, ані образові її, і не прийняли знамена на чола свої та на руку свою. І вони ожили, і царювали з Христом тисячу років.
5 А інші померлі не ожили, аж поки не скінчиться тисяча років. Це перше воскресіння.
6 Щасливий і святий, хто має частку в першому воскресінні! Над ними друга смерть не матиме влади, вони будуть священиками Бога й Христа і царюватимуть з ним тисячу років.
7 Коли ж скінчиться тисяча років, Сатана буде випущений із в'язниці своєї.
8 І вийде він зводити народи, що вони на чотирьох краях землі, Гога й Магога, щоб зібрати їх до бою, а число їхнє як морський пісок.
9 І вийшли вони по всій землі, і оточили табір святих та улюблене місто. І зійшов вогонь з неба, і пожер їх.
10 А Диявол, що зводив їх, був укинутий у палаюче сірчане озеро, де звірина й пророк неправдивий. І мучені будуть вони день і ніч на вічні віки.
11 І я бачив білий великий престол, і того, хто на ньому сидів, що від обличчя його втекла земля й небо, і місця для них не знайшлося.
12 І бачив я мертвих малих і великих, що стояли перед Богом. І розгорнулися книги, і розгорнулася ще книга, то книга життя. І суджено мертвих, як написано в книгах, за вчинками їхніми.
13 І дало море мертвих, що в ньому, і смерть та пекло дали мертвих, що в них, і суджено їх згідно їхніх вчинків.
14 Смерть же та пекло були вкинуті в палаюче озеро. Палаюче озеро — це друга смерть.
15 А хто не знайшовся записаний у книзі життя, той буде вкинутий у палаюче озеро...
Об'явлення 21
1 І бачив я небо нове й нову землю, перше-бо небо та перша земля минули і моря вже не було.
2 І я, Іван, бачив місто святе, Новий Єрусалим, який сходив з неба від Бога, приготований, як молода, прикрашена для чоловіка свого.
3 І почув я гучний голос із престолу, який промовляв: "Оце оселя Бога з людьми, і він житиме з ними! Вони будуть народом його, і сам Бог буде з ними.
4 І Бог кожну сльозу з очей їхніх витре, і не буде вже смерті, ні смутку, ні плачу, ані болю вже не буде, бо перше минуло!"
5 І сказав той, хто сидить на престолі: "Ось нове все творю!" І додав: "Напиши, що слова ці правдиві та вірні!"
6 І сказав він мені: "Сталося! Я Альфа й Омега, Початок і Кінець. Хто прагне, тому задарма я дам від джерела живої води.
7 Переможець отримає все. Я буду Богом для нього, а він мені буде за сина!
8 А боягузам, невірним, мерзенним, вбивцям, розпусникам, чарівникам, ідолянам і всім брехунам, їхня частка в сірчаному озері, що горить вогнем, а це — друга смерть!"
9 І прийшов до мене один із семи ангелів, що мають сім чаш, наповнених сімома останніми карами, та й промовив до мене: "Ходи, я покажу тобі молоду, жінку Ягняти".
10 І заніс мене духом на гору велику й високу, і місто велике мені показав, святий Єрусалим, що сходило з неба від Бога,
11 осяяне славою Божою. А його блиск подібний до блиску коштовного каменя ясписа, що виблискує, немов кришталь.
12 Мало воно великий і високий мур з дванадцятьма брамами, при яких стояли дванадцять ангелів, а на брамах написані імена дванадцятьох племен синів Ізраїля.
13 Від сходу три брами, від півночі три брами, від півдня три брами і від заходу три брами.
14 І міський мур мав дванадцять підвалин, а на них написані імена дванадцяти апостолів Ягняти.
15 А той, хто зі мною розмовляв, мав мірку, золоту тростину, щоб зміряти місто, брами його й мур.
16 Місто ж було чотирикутне, а довжина його така, як і ширина. І він зміряв місто тростиною, і мало воно дванадцять тисяч стадій вдовж, вшир і в висоту.
17 І зміряв він мур його, і мав він сто сорок чотири лікті відповідно міри людської, яка й міра ангела.
18 Його мур був збудований з яспису, а саме місто було зі щирого золота, подібного до чистого скла.
19 Підвалини ж міського муру були прикрашені всяким коштовним камінням. Перша підвалина — яспис, друга — сапфір, третя — халкидон, четверта — смарагд,
20 п'ята — сардонікс, шоста — сардій, сьома — хризоліт, восьма — берил, дев'ята — топаз, десята — хризопрас, одинадцята — яхинт, дванадцята — аметист.
21 А дванадцять брам — дванадцять перлин, і кожна брама — одна окрема перлина. А вулиці міста — щире золото, прозоре, як скло.
22 А храму не бачив я в ньому, бо храм його — Господь, Бог Всемогутній і Ягня.
23 І місто не має потреби ні в світлі сонця, ні в світлі місяця, бо слава Божа його освітила, а світильник для нього — Ягня.
24 І народи ходитимуть у світлі його, а земні царі принесуть свою славу в нього.
25 А брами його не зачинятимуться на ніч, бо там ночі не буде.
26 І принесуть у нього славу й честь народів.
27 І не ввійде до нього ніщо нечисте, ані той, хто вчиняє огидно й неправдиво, а тільки ті, хто записані в книзі життя Ягняти.
Об'явлення 22
1 І показав він мені річку живої води, чисту, мов кришталь, що витікала з престолу Бога й Ягняти.
2 А посеред вулиці, по обидва боки річки — дерева життя, що приносять дванадцять раз на рік, кожного місяця плід свій. А листя дерев — на зцілення народів.
3 І жодного прокляття вже не буде. І буде в ньому престол Бога та Ягняти, а раби його служитимуть йому,
4 і побачать обличчя його, а ім'я його — на їхніх чолах.
5 А ночі вже не буде, і не буде потреби в світлі світильника, ані в світлі сонця, бо освічуватиме Господь Бог їх, і вони царюватимуть вічні віки.
6 І сказав він до мене: "Це слова вірні й правдиві, а Господь, Бог духів пророчих, послав свого ангела, щоб він показав своїм рабам, що незабаром статися мусить.
7 Ото, незабаром приходжу. Щасливий, хто зберігає пророчі слова цієї книги!"
8 І я, Іван, чув і бачив це. А коли я почув та побачив, то впав до ніг ангела, який мені це показував, щоб вклонитися йому.
9 А він сказав до мене: "Таж ні! Бо я слуга твій і братів твоїх пророків, і тих, хто зберігають слова цієї книги. Богові вклонися!"
10 І додав він: "Не запечатуй слів пророцтва цієї книги. Час-бо близький!
11 Неправедний хай вчиняє ще неправдиво, хто опоганився, хай ще опоганюється. А праведний хай продовжує вчиняти правдиво і святий хай ще освячується!
12 Ото, незабаром приходжу і зі мною платня моя, щоб кожному віддати згідно вчинків його.
13 Я Альфа й Омега, Перший і Останній, Початок і Кінець.
14 Щасливі, хто випере одяг свій, щоб мати право на дерево життя, і ввійти брамами в місто!
15 А поза ним будуть пси, чарівники, розпусники, вбивці, ідоляни і брехуни, з нещирими їхніми вчинками.
16 Я, Ісус, послав свого ангела, щоб засвідчити вам це в церквах. Я корінь і нащадок Давидів, яскрава зоря досвітня!
17 Дух і молода кажуть: "Прийди!" А хто чує, хай каже: "Прийди!" І хто спраглий, хай прийде, і хто має бажання, хай воду життя бере задарма!"
18 Свідчу я кожному, хто чує слова пророцтва цієї книги: "Коли хто до цього додасть що, то накладе на нього Бог кари, що написані в цій книзі.
19 А коли хто що відніме від слів пророцтва, записаного в цій книзі, то відніме Бог частку його від дерева життя і від міста святого".
20 Той, хто свідчить, каже: "Так, незабаром прийду!" Амінь. Прийди, Господе Ісусе!
21 Хай буде ласка Господа нашого Ісуса Христа з усіма вами! Амінь".
ПОСИЛАННЯ
1 Достеменно невідомо, що означає слово твердь, це щось на зразок захисного купола, яким Бог стримав верхні води після наповнення Землі водою, а можливо це просто таке розуміння неба давніми людьми.
2 Під словом воїнство слід розуміти все те, чим Бог наповнив Небеса та Землю.
3 У книзі Буття 2,3, окрім 3,17, Адам вживається не як власне ім'я, а як загальна назва людини (ha'adam — людина, тобто, взятий із пороху земного).
4 В оригінальному перекладі Івана Огієнка в книзі Буття 3.5 написано: "...і станете ви, немов Боги, знаючі добро та зло". Є декілька гіпотез стосовно множинної форми написання слова "Боги".
У першому варіанті форма множини слова "Елохім" часто передає ідею величі чи повноти Божої природи, а не буквального множинного числа. У другому варіанті, враховуючи те, що в івриті відсутні великі літери, можна припустити, що вираз "немов боги", стосується не Бога, а Адама з Євою, що вони, отримавши знання, набувають божественного статусу, тоді буде доречна форма множини і написання слова боги з малої букви. У третьому варіанті, можливо, що вираз "немов Боги" має на увазі поруч з Богом інші божества, наприклад Ісуса, чи ангелів, адже стосовно Ісуса, зокрема в Новому Заповіті, теж неодноразово застосовано титул Бог.
5 В Бібліях, і зокрема в українській, Боже ім'я, яке з певних причин було втрачене давніми ізраїльтянами, і зараз невідомо, як воно вимовлялося, замінене на Господь. Але в вірші Вихід 15.3 ми бачимо не Господь, а ім'я Єгова. Достовірність імені Єгова під сумнівом через відсутність голосних у давньоєврейському алфавіті.
6 В оригінальному перекладі Івана Огієнка у Псалмах 109.1, Матвія 22.44, Марка 12.36 і Луки 20.42 виникає деяка тавтологія через те, що Боже ім'я замінене на титул Господь, і такий же титул вжито і стосовно Ісуса. Тому маємо: "Господь сказав Господові". Титулові Господь надають якогось особливого значення, яке не вкладається, наприклад у слово Пан. Хоча це сумнівна думка, і це підтверджується перекладами на інші мови, в аглійській Біблії вжито Lord, в німецькій — Her, у Польській — Pan, і як бачите, в них усе вкладається.
7 Тема для дослідження. У вірші Приповісті 30.4 першим запитанням стоїть: "Хто на небо ввійшов — і зійшов", загальноприйнято вважати, що це запитання стосується Ісуса, хоча воно за логікою побудови вірша має стосуватися самого Бога, бо далі ми маємо запитання про те, яке ім'я того, хто здійснив те, про що запитується в чотирьох попередніх запитаннях.