(За Міліцею Матьє)
Спочатку був Хаос — велика безодня без початку й кінця. Безрадісне було видовище! Нерухомі холодні води похмурого Океану. Ні повітря, ні світла, ні тим паче тепла. Усе оповите початковим Мороком, скрізь панує тиша. Ніщо не порушує спокою. Проходили сторіччя, протікали тисячоліття, Хаос залишався нерухомим.
Та ось Хаос створив Ра — бога Сонця. Ра переміг сили Мороку й став володарем Усесвіту. Він породив сина й дочку, які створили Землю і Небо. А ті, у свою чергу, дали життя решті богів.
У небесної богині замість живота було Небо, усіяне зірками. Уночі пливуть зірки по ній, а вдень — усередині неї.
Ра створив світ, став його повновладним правителем і володарем. Сила його походила від одного таємничого магічного слова, якого ніхто не повинен був знати.
Ісіда — правнучка Ра, яка знала таємниці всіх магій, вирішила заволодіти силою і владою бога Сонця. Вона підіслала до нього змія, який ужалив Ра. І бог Сонця занедужав.
Лише Ісіда могла позбавити Ра хвороби. Довго бог благав правнучку допомогти йому, але та вимагала сказати таємне слово. Ра відкрив свою таємницю: це було слово "Ра" — його власне ім'я. Недуга одразу минула, але тієї ж миті бог втратив силу й владу над світом.
Люди вже не вшановували його як бога, храми спорожніли. Розсердився Ра й наслав на Землю стихії. Згадали тоді люди про Ра й почали посилати йому свої гарячі молитви, щоб урятуватися.
Зглянувся Ра, приборкав стихії, але не хотів уже більше залишатися серед людей і пішов на Небо. Там на своїй турі* він плавав по Небесному Нілу** й освітлював Усесвіт.
Щодня, закінчивши свій Денний шлях, Ра спускався на Землю на Західних горах, де був вхід у підземний світ. Там він пересідав з денної тури на нічну й на ній плавав Підземним Нілом.
Богом часу й богом Місяця зробив його своїм заступником Місяць є лівим оком Ра. Коли Ра спускався на турі й починав плавання Підземним Нілом, Тот, прибравши вид Місяця, вирушав його шляхом по Небу. Поволі й задумливо вершив він своє коло небесним маршрутом. Бог Місяця Тот також був богом мудрості й покровителем учених, творцем календаря. Він розділив час на роки, місяці, дні й вів
був Тот. Верховний бог Ра на Небі вночі. Говорили, що їм рахунок. Мудрий Тот записував дні народження людей, вів літописи, а також створив писемність і навчив єгиптян рахувати, писати, лікувати...
Опівночі на Ра наскакував його споконвічний ворог — змій. Щоб подолати бога Сонця, змій випивав води Підземного Нілу. Щоразу Ра перемагав змія і примушував випускати воду, яку той проковтнув.
Знову починав текти Підземний Ніл, а Ра продовжував своє плавання до Східних гір. Допливши, він перебирався у свою денну туру. Плаваючи Небесним Нілом, Ра посилав своє світло на Землю. Люди раділи й щоранку зустрічали появу бога Сонця молитвами. Вони співали пісні, у яких прославляли його милість і доброчинність.
* Тура — човен.
** Ніл — річка в Африці, одна з найдовших у світі. На її берегах виник Давній Єгипет.