Біблія

Сторінка 182 з 314

Де ж нам тепер допомоги шукати?

Iсаї 21

1 Пророцтво про пустелю приморську. Як носяться бурі на півдні, так ворог іде з пустелі, з краю страшного.

2 Видіння грізне мені явлене: "Грабує грабіжник, спустошувач пустошить". Прийди, о Еламе, візьми в облогу Мадай, я покладу край усяким зітханням через них.

3 Тому наповнилися мої стегна тремтінням, і болі схопили мене, немов болі породільні. Я збентежений від почутого і стривожений від побаченого.

4 Забилося серце моє, я тремчу від страху. Сутінки, що мені так подобалися, стали лякати мене.

5 Накривайте столи, їжте й пийте. Піднімайтеся, очільники, мастіть щити!

6 Бо так сказав мені Господь: "Іди, вартового постав, що побачить, хай донесе"".

7 І коли він побачив кінноту по два вершники на віслюках і верблюдах, то пильно придивився й прислухався.

8 І крикнув, як лев: "Я завжди стою на вежі вдень, о Господе, стою на варті всі ночі!

9 Ось я бачу кінноту по два вершники". І він відповів: "Упав, упав Вавілон, а всі статуї богів його розбилися об землю!"

10 О мій помолочений, сину току мого! Я повідомив тобі, що чув був від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого.

11 Пророцтво про Думу. До мене кричить із Сеїру: "Стороже, яка пора ночі? Стороже, яка пора ночі?"

12 А сторож сказав: "Настав ранок, але все ще ніч. Матимете ще запитання, приходьте, запитуйте!"

13 Пророцтво про Арабію. Ви ночуватимете на рівнині в лісі, каравани деданів.

14 Мешканці Теманського краю, винесіть воду назустріч спраглому, втікача зустрічайте хлібом!

15 Бо втекли вони від меча, від меча оголеного, і від лука нап'ятого, і від страждань війни.

16 Бо до мене Господь сказав так: "Не мине й року, що як рік наймита, і зникне слава Кедару.

17 Небагато залишиться лучників з вояків кедарських синів, бо Господь, Бог Ізраїлів, це сказав".

Iсаї 22

1 Пророцтво про долину Видіння. Що це сталося тобі, що ти висипав весь на дахи?

2 Місто сповнене галасу, місто гучне, місто веселе! Вбиті твої, не вбиті мечем і не вбиті на війні.

3 Втекли усі твої можновладці. Без пострілу лука взяті в полон, усі, хто був знайдений з тобою, взяті в полон, хоч вони і втікали далеко.

4 Тому я сказав: "Відверніться від мене, я гірко заплачу! Не силуйтеся втішати мене, що народу мого дочка поруйнована,

5 бо це день тривоги, сум'яття й колотнечі, день Господа, Бога Саваота, в долині Видіння, день руйнування муру та відлуння крику по горах!

6 А Елам узяв сагайдака, Ашур сів верхи, Кір же витяг щита.

7 І найкращі долини твої наповнилися колісницями, а при брамі вершники поставлені.

8 І зняв він покрову з Юди, і ти дивитимешся того дня на зброю в будинку з ліванського лісу.

9 І бачитимуть у Місті Давидовому проломи, яких стане багато, і братимуть воду зі ставу долішнього,

10 і рахуватимуть будинки в Єрусалимі, і розбиватимуть їх на зміцнення муру,

11 і зробите ви між двома мурами водозбір для старого ставка, та ви не бачите того, хто все це зробив, ви не зважаєте на того, хто це віддавна створив.

12 І Господь, Бог Саваот, того дня був покликав на плач, і на голосіння, і на обстригання волосся, і щоб оперезатися веретою.

13 Та ось радість і втіха. Забивають худобу велику та ріжуть худобу дрібну, їдять м'ясо й вино попивають, вигукуючи: "Їжмо та пиймо, бо завтра помремо!"

14 І відкрив Господь Саваот у вуха мої: "Напевно не пробачиться вам беззаконня це, аж поки ви не помрете", — каже Господь, Бог Саваот".

15 Так сказав Господь, Бог Саваот: "Іди до Шевни, увійди до того урядника, що над оселею, та й скажеш:

16 "Що тут твоє, і хто тут твій, що ти могилу для себе тут видовбав?" Ти видовбав на висоті свою могилу, ти видовбав у скелі оселю собі,

17 та Господь тебе з силою викине,

18 скрутить тебе в клубок, і кине, як кулю, у землю простору, і там ти помреш, і підуть туди твої славні колісниці, і стануть ганьбою оселі свого господаря!

19 Я зіштовхну тебе з місця твого, і лишу тебе твого стану.

20 І в день той покличу свого раба Еліякима, сина Хілкіїного,

21 і на нього хітона твого одягну, і підпережу я його твоїм поясом, панування твоє дам у руку його, і стане він батьком для мешканця Єрусалиму та для оселі Юдиної!

22 І дам ключа оселі Давидової на плече його, і коли він відімкне, не буде кому замкнути, коли ж він замкне, то не буде кому відімкнути.

23 І його я заб'ю, мов кілка, в певне місце, і стане він оселі батька свого троном слави.

24 І повісять на ньому всю славу батьківської оселі його, нащадків та диких відростків, весь посуд малий від мисок і аж до всякого посуду глиняного!"

25 Того дня, — каже Господь Саваот, — похитнеться кілок, що був у певне місце забитий, і буде зрубаний та й упаде, і знищене буде те, що на ньому висіло, бо так каже Господь!...

Iсаї 23

1 Пророцтво про Тир. Голосіть, кораблі Таршішу, бо зруйнована пристань його і нема куди пристати. Так з Кіттейського краю було їм повідомлено.

2 Замовчіть, мешканці примор'я! Сидонські купці, які плавали морськими просторами, тебе збагачували.

3 Насіння Шіхору і збіжжя Ріки, то набуток його від продажу різним народам, що звозили багатьма водами.

4 Соромся, Сидоне, морська твердиня, бо ось, що каже море: "Я не терпіла від пологів і не народжувала, і не виховувала юнаків, і дівчат я не викохала".

5 Коли до Єгипту ця звістка прибуде, вони затремтять, як на звістку про Тир.

6 Перейдіть до Таршішу, плачте, мешканці примор'я!

7 Чи це ваше місто веселе, що початок його з давніх-давен? Його ноги несуть в далечінь оселитися приходьком.

8 Хто це постановив був про Тир коронований, що князями бували купці його, а його торговці на землі були в пошані?

9 Господь Саваот це призначив, щоб збезчестити пиху всякій славі, щоб усіх поважних землі злегковажити.

10 Перейди свій край, мов Ріка, дочко Таршішу, вже нема перепони

11 Свою руку простяг він на море, і царства затряс! Господь про Ханаан наказав, щоб твердиню його зруйнувати,

12 і сказав: "Не ти вже радітимеш, збезчещена дівчино, дочко Сидону! Уставай, перейди до Кіттіму, але й там ти спочинку не матимеш".

13 Землю ханаанську на ніщо перетворив цей народ, Ашшур зробив прихистком для пустельних звірів її. Вони збудували тут вежі вартові, палаци її повалили і зробили з неї руїну.

14 Голосіть, кораблі Таршішу, бо спустошена ваша твердиня!

15 І в день той Тир буде забутий на сімдесят років, як дні панування одного царя. По сімдесяти роках станеться Тирові, як у тій пісні повії:

16 "Візьми гусла і пройдися по місту, забута повіє! Приємно заграй, багато пісень заспівай, щоб тебе пригадали!"

17 І буде, як сімдесят років закінчиться, згадає про Тир Господь, і знову він братиме плату за розпусту, і вчинятиме розпусту з усіма царствами світу на поверхні землі.

18 І стане набуток його та прибуток з торгівлі присвяченим Господові. Не накопичуватиметься він і не ховатиметься до скарбниці, бо набуток його буде тим, хто сидітиме перед обличчям Господнім, щоб їсти досита та розкішно вдягатися.

Iсаї 24

1 Ось Господь нищить землю й пустошить її, спотворює поверхню її, а мешканців її розпорошує.

2 І стане священик — як і народ, а пан — немов наймит, пані — як служниця її, продавець — немов той покупець, позичальник — немов винуватець, віритель — як боржник.

3 Земля буде дощенту зруйнована та пограбована вся, бо так сказав Господь,

4 засумує й зів'яне земля, змарніє й засохне, ослабнуть вельможі народу землі...

5 Опоганилася земля під своїми мешканцями, бо переступили закони, постанову порушили, зламали вони угоду відвічну...

6 Тому землю прокляття поїло, й отримали кару мешканці її, тому-то згоріли мешканці землі, і небагато людей залишилося...

7 Сумує вино молоде, виноградина в'яне, зітхають усі, в кого радісне серце

8 зупинилися радощі бубнів, зник галас торжеств, скінчилася втіха від гусел!

9 П'ючи вино, вже не співають, став гірким п'янкий напій для тих, хто його попиває...

10 Зруйноване місто безлюдне, всі будинки замкнуті, щоб не ввійти...

11 На вулицях плач за вином, усяка радість зникла, веселість землі пішла на вигнання,

12 стало місто спустошеним, брама стала руїною ...

13 Бо так буде серед землі, серед народів, як при оббиванні оливки, немов при збиранні залишків, після збору винограду.

14 Вони вигукуватимуть радісно, через велич Господню вигукуватимуть гучно від моря.

15 Тому Господа славте на сході, на морських островах ім'я Господа, Бога Ізраїлевого!

16 Ми чуємо співи від краю землі: "Слава Праведному!" Але я сказав: "Гину, гину, ой лишенько мені. Грабіжники грабують, грабують підступно, грабують по-зрадницьки!"

17 Страх, яма та пастка на тебе, мешканцю землі!

18 І той, хто втікатиме від крику жахливого, до ями впаде, хто ж вибереться з ями, втрапить до пастки, бо відкриті розтвори згори, а основи землі затремтіли...

19 Руйнується земля, земля потрощена, вся земля захиталася...

20 Захиталася земля, немов п'яний, і хитається, мов курінь сторожі. Тяжіє над нею гріх її, вона впаде, і більше не встане!

21 Того дня Господь навідає військо небесне і земних царів на землі,

22 і будуть зібрані усі, мов в'язні до ями, і у в'язницю вони будуть замкнуті, а по днях багатьох будуть відвідані!

23 Місяць тоді засоромиться та почервоніє сонце, бо Господь Саваот зацарював на горі Сіон та в Єрусалимі, а перед його старцями засяє слава його!

Iсаї 25

1 Господе, ти мій Бог! Я величатиму тебе, хвалитиму ймення твоє, бо ти дивовижні речі зробив, виконав давні задуми, певні та правдиві!

2 Бо ти купою каменя місто зробив, укріплене місто — руїною, чужинська фортеця перестала бути містом, навіки не буде воно відбудоване!

3 Тому хвалитиме тебе народ сильний, місто тиранів боятиметься тебе,

4 бо захистом став ти нужденному, твердинею став для убогого в час його утиску, укриттям від зливи, тінню від спеки, стіною від лютої хуртовини!

5 Як ти тінню від хмари спеку в пустелі приборкав, так ти крики чужинців втихомирив, і співи тиранів заглушив.

6 І влаштує Господь Саваот на горі цій гостину із страв ситних, гостину з різних страв м'ясних з вином молодим та вином витриманим і очищеним.

7 І він на горі цій зруйнує покривало, напнуте над усіма народами, покривало, що розтягнуте над усім людом.

8 Смерть знищена буде назавжди, і витре сльозу Господь Бог з обличчя всякого, і ганьбу народу свого він усуне з усієї землі, бо Господь це сказав.

9 І скажуть у день той: "Це наш Бог, що на нього ми покладалися, і він врятував нас! Це Господь, що на нього ми сподівалися, тішмося ж та радіймо порятунком його!"

10 Бо Господня рука на горі цій спочине, Моав же на місці своєму потоптаний буде, як топчеться солома в ямі для гною,

11 і змахне він руками своїми серед неї, немов той плавець, що зібрався пливти, і принизить він пиху його вправними рухами рук своїх.

12 А високі мури твердині твоєї він розвалить, принизить та кине на землю в порох!

Iсаї 26

1 Того дня заспівають у Юдиному краї пісню таку: "У нас є безпечне місто! Ми захищені за його муром і валом.

2 Відчиняйте ворота і хай увійде люд праведний, що вірність зберіг!

3 Людині міцного духу, даєш ти спокій назавжди, бо на тебе вона сподівається.

4 Покладайтеся завжди на Господа, бо Господь — Скеля вічна!

5 Бо скинув він тих, хто мешкає на висоті, неприступне те місто, він понизив його до землі, повалив його аж у порох!

6 Його топчуть ноги, ноги вбогих, стопи нужденних...

7 Рівний шлях для праведного, шлях праведного ти вирівнюєш.

8 І на шляху до судів твоїх, Господе, сподіваємося на тебе.