Біблія

Сторінка 134 з 314

І поширювалася про нього всюди слава, що він мав якусь дивовижну допомогу, і став він дуже могутнім.

16 А як він зміцнів, запишалося його серце аж до зіпсуття, і він зрадив Господові, Богові своєму. І ввійшов він до храму Господнього, щоб кадити на кадильному жертовнику.

17 А за ним пішов священик Азарія, а з ним вісімдесят Господніх священиків.

18 І стали вони проти царя Узії та й сказали йому: "Не тобі, Уззіє, кадити для Господа, а священикам, нащадкам Аароновим, посвяченим на кадіння... Вийди із святині, бо ти зрадив, і не за честь це буде тобі від Господа Бога!"

19 І розгнівався Уззія, а в руці його була кадильниця на кадіння. А коли він розгнівався на священиків, то на чолі його з'явилася проказа, перед священиками в Господньому храмі, при кадильному жертовнику...

20 І поглянув на нього перший священик Азарія та всі священики, аж ось він прокажений на чолі своєму! І вони мерщій вигнали його звідти, та й сам він поквапився вийти, бо вразив його Господь.

21 І був цар Уззія прокажений аж до дня своєї смерті, і сидів він у своєму помешканні прокажений, бо був відлучений від Господнього храму. А над царським палацом був син його Йотам, він судив народ краю.

22 А решту справ Уззії, перші й останні, описав пророк Ісая, син Амосів.

23 І спочив Уззія зі своїми батьками, і поховали його з батьками його поруч з місцем, де ховали царів, через те, що він прокажений. А замість нього зацарював син його Йотам.

2 хроніки 27

1 Йотам був віку двадцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років. А ім'я його матері Єруша, Садокова дочка.

2 І робив він добре в Господніх очах, усе, що робив був його батько Уззія. Тільки він не входив до Господнього храму, а народ ще грішив.

3 Він збудував горішню браму Господньої оселі, і багато набудував на мурі Офел.

4 І побудував він міста в Юдиних горах, а в лісах побудував твердині та вежі.

5 І він воював з царем аммонян, і здолав його. І дали йому аммоняни того року сотню талантів срібла, і десять тисяч корів пшениці та десять тисяч корів ячменю. Це давали йому аммоняни й року другого та третього.

6 І став сильний Йотам, бо виправив шляхи свої перед обличчям Господа, Бога свого.

7 А решта Йотамових справ, і всі війни його та шляхи його, ось вони описані в книзі про царів Ізраїлевих та Юдиних.

8 Він був віку двадцяти п'яти років, коли зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років.

9 І спочив Йотам зі своїми батьками, і поховали його в Давидовому Місті, а замість нього зацарював син його Ахаз.

2 хроніки 28

1 Ахаз був віку двадцяти років, коли він зацарював, і царював він у Єрусалимі шістнадцять років.

2 І ходив він шляхами Ізраїлевих царів, а також робив литих бовванів Ваалів.

3 І він кадив у долині Бен-Гіннома, і палив своїх синів вогнем за огидними звичаями тих народів, що Господь вигнав їх перед Ізраїлевими синами.

4 І він приносив жертви та кадив на пагорбах, на висотах та під кожним зеленим деревом.

5 І дав його Господь, Бог його, в руку сирійського царя, і він побив його військо, взяв багатьох полонених і спровадив до Дамаску. Окрім того, він був виданий в руку Ізраїлевого царя, і той завдав йому нищівної поразки.

6 І побив Пеках, син Ремалії, в Юді сто двадцять тисяч вояків одного дня, за те, що залишили вони Господа, Бога їхніх батьків.

7 А Зіхрі, сильний вояк Єфремів, убив Маасею, царського сина, Азрікама, голову оселі, й Елкану, другого по царі.

8 І Ізраїлеві сини взяли до неволі зі своїх братів двісті тисяч жінок, синів та дочок, а також награбували велику здобич, і спровадили ту здобич до Самарії.

9 А там був Господній пророк на ім'я Одед. І він вийшов перед військо, що входило до Самарії, та й сказав їм: "Ось Господь, Бог ваших батьків, у гніві на Юду, віддав їх у вашу руку, а ви побили їх з лютою ненавистю, яка досягла аж до небес.

10 А зараз ви задумали взяти собі за рабів та за рабинь дітей Юди та Єрусалиму. Чи ж за вами самими нема провин проти Господа, Бога вашого?

11 Отож, послухайте мене, і поверніть тих полонених, яких ви взяли до неволі з ваших братів, бо на вас ревність Господнього гніву!"

12 І встали дехто з голів Єфремових синів: Азарія, син Єгоханана, Берехія, син Мешіллемотів, Єхізкія, син Шаллумів і Амаса, син Хадлаїв, проти тих, що приходили з війська,

13 та й сказали до них: "Не приводьте цих полонених сюди, бо до провин наших проти Господа ви додасте ще й цей гріх. Адже велика наша провина та палючий гнів Господній на Ізраїля!"

14 І вояки покинули тих полонених та ту здобич перед очільниками та всією громадою.

15 І встали ті чоловіки, що були призначені поіменно, взяли полонених, одягли їх з награбованого, взули, нагодували, напоїли, намастили, а кожного слабого з них повезли на віслюках. І припровадили їх до Єрихону, міста пальм, до їхніх братів, а самі повернулися до Самарії.

16 Того часу послав цар Ахаз до асирійських царів, щоб допомогли йому.

17 Прийшли ще й едомляни, і побили багатьох між Юдою, і взяли полонених.

18 А филистимляни напали на Юдині міста Шефели та Неґеву, і здобули Бет-Шемеш, Аялон, Ґедерот, Сохо та залежні міста його, Тімну та залежні міста її й Ґімзо та залежні міста його та й осіли там.

19 Адже Господь принизив Юду через Ахаза, Ізраїлевого царя, бо завільно вчиняв він щодо Юди, і згрішив він великим гріхом проти Господа.

20 І прийшов на нього Тіґлат Пілнеесер, цар асирійський, і замість допомоги піддавав його утискам.

21 Бо Ахаз пограбував був Господній храм, палац царів і очільників, та й дав це асирійському цареві, але не допомогло це йому.

22 А в часі утиску його, продовжував зраджувати Господові він, той цар Ахаз.

23 І приносив він жертви дамаським богам, що його побили, і промовляв: "Через те, що боги сирійських царів допомагають їм, то буду приносити їм жертви, і вони допомагатимуть і мені!" А вони були йому та всьому Ізраїлеві на спотикання.

24 І Ахаз зібрав посуд Божого храму, і поламав його. І позамикав він двері Господньої оселі, і зробив собі жертовники на кожному розі в Єрусалимі...

25 І в кожному місті Юдиному поробив він висоти, щоб кадити іншим богам, і розгнівав Господа, Бога батьків своїх.

26 А решта його справ та всі щляхи його, перші й останні, ото вони описані в книзі про царів Юдиних та Ізраїлевих.

27 І спочив Ахаз зі своїми батьками, і поховали його в місті, в Єрусалимі, бо не внесли його до місця поховань Ізраїлевих царів, а замість нього зацарював син його Єзекія.

2 хроніки 29

1 Єзекія зацарював у віці двадцяти п'яти років, а царював він у Єрусалимі двадцять дев'ять років. А ім'я його матері Авія, дочка Захарії.

2 І робив він добре в Господніх очах, як усе, що робив був його прабатько Давид.

3 Він першого року свого царювання, місяця першого відчинив двері Господнього храму, і поправив їх.

4 І привів він священиків та левитів, зібравши їх на східний майдан,

5 сказав їм: "Послухайте мене, левити! Освятіться самі, освятіть оселю Господа, Бога ваших батьків, і винесіть нечистіть із святині.

6 Бо наші батьки зрадили, і робили лихе в очах Господа, Бога нашого, і залишили його, відвернувши своє обличчя від Господнього намету, повернувшись спиною до нього.

7 Також замкнули вони двері притвору, і погасили лампадки, а кадила не кадили, і цілопалення не приносили в святині для Ізраїлевого Бога.

8 І був Господній гнів на Юду та на Єрусалим, і він дав їх на ганьбу, і на спустошення, і на посміховисько, як ви бачите своїми очима.

9 І ось попадали наші батьки від меча, а наші сини, наші дочки й жінки наші в неволі за це!

10 Тож на моєму серці лежить укласти угоду з Господом, Ізраїлевим Богом, і хай він відверне від нас палючий гнів свій.

11 Сини мої, не будьте недбалі, бо вас Господь обрав ставати перед обличчям його на службу йому, та щоб служити йому й кадити йому!"

12 І встали левити: Махат, син Амасаїв, і Йоїл, син Азарії, від синів Кегатових. А від синів Мерарієвих: Кіш, син Авдіїв, і Азарія, син Єгаллел'їлів. А від Ґершонівців: Йоах, син Зіммин, і Еден, син Йоахів.

13 А від синів Еліцафанових: Шімрі, і Єіїл, а від синів Асафових: Захарій та Маттанія.

14 А від Геманових синів: Єхіїл, і Шім'ї. А від синів Єдутунових: Шемая та Уззіїл.

15 І зібрали вони братів своїх, освятилися й пішли за наказом царським у справах Господніх, щоб очистити оселю Господа.

16 І ввійшли священики до середини Господнього храму на очищення. І винесли вони всю нечистість, яку знайшли в Господньому храмі, до подвір'я Господнього храму, а левити взяли те й винесли назовні до долини Кедрон.

17 І розпочали вони першого дня першого місяця освячувати, а восьмого дня того місяця ввійшли до Господнього притвору. І освячували вони Господній храм вісім день, а шістнадцятого дня першого місяця закінчили.

18 І ввійшли вони в середину палацу царя Єзекії та й сказали: "Очистили ми весь Господній храм, і жертовника цілопалення, та всі його речі, і стіл для хлібів та всі його речі.

19 А всі ті речі, які невірний цар Ахаз занедбав був за свого царювання, ми приготували та освятили, і ось вони перед Господнім жертовником".

20 І встав вранці цар Єзекія, і зібрав очільників міста та й увійшов до Господньої оселі.

21 І привели вони сім бичків, сім баранів, сім овечок і сім цапів на жертву за гріх: за царство, за святиню і за Юду, а він звелів священикам, Аароновим нащадкам, принести це в жертву на Господньому жертовнику.

22 І порізали ту велику худобу, а священики взявши кров, покропили на жертовника. Порізали баранів, і покропили ту кров на жертовника. Порізали овечок, і покропили ту кров на жертовника.

23 І привели цапів жертви за гріх перед царя та збори, і вони поклали свої руки на них.

24 І зарізали їх священики, а їхньою кров'ю очистили жертовника, щоб очистити всього Ізраїля, бо за всього Ізраїля звелів цар принести це цілопалення та цю жертву за гріх.

25 І поставив він левитів Господнього храму з цимбалами, з арфами та з цитрами, за наказом Давида та Ґада, царевого провидця, і пророка Натана, бо в руці Господа наказ, що йде через пророків його.

26 І поставали левити з Давидовими музичними інструментами, а священики з сурмами.

27 І сказав Єзекія принести цілопалення на жертовника.