І ввійшли вони через горішню браму до царського палацу, і посадили царя на троні царства.
21 І радів весь народ краю, а місто заспокоїлося. А Аталію вбили мечем.
2 хроніки 24
1 Йоаш був віку семи років, коли зацарював, і сорок років царював він у Єрусалимі. А ім'я його матері Цівія, з Беер-Шеви.
2 І робив Йоаш добре в Господніх очах по всі дні священика Єгояди.
3 І взяв йому Єгояда дві жінки, а той породив синів та дочок.
4 І сталося по тому, було в Йоашевому серці відновити Господній храм.
5 І зібрав він священиків та левитів, і сказав до них: "Підіть по Юдиних містах, і зберіть з усього Ізраїля срібло на направу храму вашого Бога, і робіть так щороку, і покваптеся з цією справою!" Та не квапилися левити.
6 І покликав цар Єгояду, головного священика, і запитав у нього: "Чому ти не жадаєш від левитів обліку на те, що приносять з Юди та з Єрусалиму, за постановою Мойсея, раба Господнього, та Ізраїлевих зборів в намет свідоцтва?
7 Бо сини нечестивої Аталії вломилися були до оселі Божої, і всі святощі Господнього помешкання використали для Ваалів".
8 І за наказом царя зробили одну скриньку, і поставили її в брамі Господньої оселі, назовні.
9 І проголосили в Юді та в Єрусалимі приносити для Господа податок, що його встановив на Ізраїля в пустелі Мойсей, раб Божий.
10 І раділи всі очільники та весь народ, і приносили й кидали до скриньки, аж поки вона наповнилася.
11 І коли левити бачили, що скринька повна, то приносили її до царя, і приходив царський писар та призначений від головного священика, і вони спорожняли скриньку. Тоді повертали її на місце. Так робили вони щоденно, і зібрали дуже багато срібла.
12 А цар та Єгояда давали його тим, що відповідали за роботи в Господньому храмі, які наймали каменярів та теслярів, щоб відновлювати храм Господній, а також тим, що обробляли залізо та мідь на зміцнення Господньої оселі.
13 Роботи по ремонту швидко просувалися. І з часом Божий храм був відновлений та зміцнений.
14 А коли покінчили, вони принесли перед царя та Єгояду решту срібла. І зробили вони з нього речі для оселі Господа, речі для служби та для жертвоприношення, ложки і посуд золотий та срібний. І приносили цілопалення в Господньому храмі завжди, по всі дні Єгояди.
15 І постарів Єгояда, наситився днями та й помер. Він був віку ста тридцяти років, коли помер.
16 І поховали його в Давидовому Місті з царями, бо робив він добре в Ізраїлі і для Бога, і для його храму.
17 А по смерті Єгояди прийшли очільники Юди і вклонилися цареві, і цар став слухати їх.
18 І покинули вони оселю Господа, Бога своїх батьків, та й служили Астартам та божкам. І був Божий гнів на Юду та Єрусалим за цю їхню провину.
19 І послав він між них пророків, щоб навернути їх до Господа, і вони свідчили проти них, та ті не слухали.
20 А дух Господній огорнув Захарія, сина священика Єгояди, і він став перед народом та й сказав до них: "Так сказав Бог: "Чому ви переступаєте Господні заповіді? Не матимете ви успіху, бо ви покинули Господа, то й він покинув вас!""...
21 І змовилися вони на нього, і закидали його камінням з царського наказу в подвір'ї Господнього храму...
22 І не згадав цар Йоаш тієї ласки, яку виявив був до нього батько того, Єгояда, і вбив сина його. А як той помирав, то сказав: "Хай побачить Господь, і хай покарає!"...
23 І наприкінці року, прийшло на нього сирійське військо, і ввійшли вони до Юди та до Єрусалиму, і вбили всіх очільників народу, а всю здобич послали цареві в Дамаск.
24 Хоч з малою кількістю людей прийшло сирійське військо, проте Господь дав у їхню руку дуже велике військо юдейське, бо ті покинули Господа, Бога батьків своїх. А над Йоашем вони вчинили суд.
25 А коли вони відійшли, залишивши його тяжко хворого, змовилися на нього його раби за кров синів священика Єгояди, і вбили його на ліжку його, і він помер... І поховали його в Давидовому Місті, та не поховали його в мсці царських поховань.
26 А оце змовники на нього: Завад, син аммонянки Шімат, і Єгозавад, син моав'янки Шімріт.
27 А про синів його, і змови на нього, і відбудова Божого храму, ото вони описані в викладі книги про царів. А замість нього зацарював син його Амація.
2 хроніки 25
1 У віці двадцяти п'яти років зацарював Амація, і царював він у Єрусалимі двадцять п'ять років. А ім'я його матері Єгоаддан, з Єрусалиму.
2 І робив він добре в Господніх очах, тільки не всім серцем.
3 І як зміцнилося царство за ним, то він повбивав своїх рабів, які вбили царя свого, його батька.
4 А синів їхіх він не вбив, як написано в книзі Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь, промовляючи: "Не помруть батьки за синів, а сини не помруть за батьків, бо кожен за гріх свій помре".
5 І зібрав Амація Юду, і поставив їх за оселями їхніх батьків, за тисяцькими та за сотниками для всього Юди та Веніямина. І він перелічив їх від віку двадцяти років і вище, і знайшов їх триста тисяч добірного війська, хто тримає списа та великого щита.
6 І найняв він з Ізраїля сто тисяч хоробрих вояків за сотню талантів срібла.
7 І прийшов до нього Божий чоловік, і сказав: "О царю, хай не виходить з тобою Ізраїлеве військо, бо Господь не з Ізраїлем, і ні з жодним із синів Єфрема.
8 Іди воювати сам! Інакше вчинить Бог, що ти спіткнешся перед ворогом, бо Бог має силу допомагати, або нашкодити".
9 І запитав Амація до Божого чоловіка: "А що робити з тією сотнею талантів, що я дав Ізраїлевому війську?" А Божий чоловік відповів: "Господь може дати тобі більше від цього!"
10 І відділив Амація те військо, що прийшло з краю Єфремового, щоб повернулися до помешкань своїх. І дуже запалився їхній гнів на Юду, і вони в гніві повернулися до свого краю.
11 А Амація зміцнився, і повів свій народ до Соляної долини, і побив там десять тисяч Сеїрових синів,
12 а десять тисяч живих узяли Юдині сини в полон. І привели їх на верхів'я скелі, і поскидали з тієї скелі, і всі вони розбилися...
13 А вояки, яких Амація повернув, щоб не йшли з ним на війну, розійшлися по Юдиних містах від Самарії й аж до Бет-Хорону, і вбили в них три тисячі людей, і награбували велику здобич.
14 І по тому, як прийшов Амація, побивши едомлян, то він приніс богів Сеїрових синів, і поставив їх собі за богів, і перед ними вклонявся, і їм кадив.
15 І запалився Господній гнів на Амацію, і він послав до нього пророка, а той сказав йому: "Нащо ти звертався до богів цього народу, богів, що не врятували народу свого від твоєї руки?"
16 І як він промовляв це до нього, сказав йому цар: "Чи я поставив тебе за царевого радника? Замовкни, бо я змушений буду вбити тебе?" І пророк замовк, додавши: "Я знаю, що Бог постановив знищитити тебе, бо зробив ти це, не послухавши моєї поради"...
17 І радився Амація, цар Юдин, і послав до Йоаша, сина Єгоахаза, сина Єгу, Ізраїлевого царя, промовляючи: "Іди-но, поміряємося силами!"
18 І передав Йоаш, Ізраїлів цар, до Амації, Юдиного царя: "Ліванська тернина послала до кедра ліванського, кажучи: "Дай-но дочку свою моєму синові за жінку!" Та пройшла ліванська польова звірина і витоптала ту тернину...
19 Ти ось запишався, що побив Едом. Та краще сиди у своєму помешканні. Нащо тобі сваритися собі на лихо, адже впадеш ти і Юда з тобою".
20 Та не послухав Амація, бо від Бога було це, щоб віддати їх у руку ворога, за те, що зверталися вони до едомських богів.
21 І вийшов Йоаш, Ізраїлів цар, і зустрілися він та Амація, цар Юдин, у Юдиному Бет-Шемеші.
22 І був побитий Юда перед Ізраїлем, і втікали кожен до намету свого.
23 А Йоаш, цар Ізраїлів, схопив Амацію, Юдиного царя, сина Йоаша, сина Єгоахаза, у Бет-Шемеші, і привів його до Єрусалиму, і зробив пролом у єрусалимському мурі, від Єфремової брами аж до брами Наріжної, чотири сотні ліктів.
24 І забрав він усе золото й срібло, весь посуд, що знаходився в Божому храмі Овед-Едому, скарби царевого палацу та заручників, і повернувся в Самарію.
25 І жив Амація, Йоашів син, цар Юдин, по смерті Йоаша, Єгоахазового сина, Ізраїлевого царя, п'ятнадцять років.
26 А решта справ Амації, перші та останні, ото вони описані в книзі про царів Юдиних та Ізраїлевих.
27 А коли Амація відступив від Господа, то змовилися на нього в Єрусалимі, та він утік до Лахішу. І послали за ним до Лахішу, і вбили його там.
28 І привезли його кіньми, і поховали з батьками його в Давидовому Місті.
2 хроніки 26
1 А Юдин народ взяв Уззію, якому було шістнадцяти років, і настановили його царем замість батька його Амації.
2 І він відбудував Елот, і повернув його Юді, як цар спочив зі своїми батьками.
3 Уззія був віку шістнадцяти років, коли зацарював, а царював він п'ятдесят два роки в Єрусалимі. А ім'я його матері Єхолія, з Єрусалиму.
4 І робив він добре в Господніх очах, усе, що робив батько його Амація.
5 І став він звертатися до Бога за днів Захарії, що розумів Божі видіння. А за тих днів, коли він звертався до Господа, Бог сприяв йому в усьому.
6 І він вийшов, і воював із филистимлянами, і зруйнував мур Ґату, мур Явне і мур Асдоду, і побудував міста в Асдоді та в филистимлян.
7 І допоміг йому Бог над филистимлянами, і над арабами, що живуть у Ґур-Баалі, та над мецнітами.
8 І давали аммоняни данину для Уззії, а слава про нього поширилася аж до Єгипту, бо він став дуже могутнім.
9 І збудував Уззія вежу в Єрусалимі над брамою Пінна, і над брамою Ґай, і над Мікцоа, і зміцнив їх.
10 І побудував він вежі в пустелі, і облаштував багато резервуарів для води, бо мав великі череди в на узгір'ї та в долині, і мав він рільників та виноградарів у горах, бо любив землеробство.
11 І було в Уззії військо, що ходило в походи за підрозділами згідно переліку, складеного писарем Єіїлом та урядником Маасеєм, під рукою Хананії, одного з царевих очільників.
12 Усього голів батьківських родів, зарахованих до еліти війська, було дві тисячі шість сотень.
13 А при них ще триста сім тисяч п'ятсот піхоти, що виходили допомагати цареві воювати з ворогами.
14 І наготував Уззія для всього війська щити малі, списи, шоломи, панцери, луки і пращного каміння.
15 І наробив він у Єрусалимі всякого військового обладнання для метання стріл та великого камінням, і поставив його на вежах та на мурах.