Та й у хворобі своїй не звертався він до Господа, а до лікарів.
13 І помер Аса сорок першого року свого царювання, і спочив зі своїми батьками.
14 І поховали його в могилі, яку він викопав собі в Давидовому Місті. І поклали його на ложі, що він наповнив пахощами та різними, майстерно зробленими, маслами. І влаштували на його честь дуже велике паління.
2 хроніки 17
1 А замість нього зацарював син його Йосафат, і зміцнився він над Ізраїлем.
2 І поставив він військо по всіх укріплених Юдиних містах, і виставив залоги в Юдиному краї та в Єфремових містах, які був здобув його батько Аса.
3 І був Господь з Йосафатом, бо він ходив шляхами прабатька свого Давида, і не шукав Ваалів.
4 Бо він звертався до Бога свого батька, і ходив за його заповідями, а не за звичаями Ізраїля.
5 І Господь зміцнив його царство в руці його, і несла вся Юдея подарунки Йосафатові, і мав він велике багатство та славу.
6 І стало хоробрим його серце на шляхах Господніх, і він прибрав висоти та Астарти з Юди.
7 А третього року свого царювання послав він до своїх очільників, Бен-Хаїла, Овадії, Захарії, Натанаїла і до Міхаї, щоб вони навчали в Юдиних містах.
8 А з ними були левити: Шемая, Натанія, Зевадія, Асаїл, Шемірамот, Єгонатан, Адонія, Товія, Тов-Адонія і священики Елішама та Єгорам.
9 І навчали вони в Юдеї, а з ними була книга Закону Господнього. І ходили вони довкола по всіх Юдиних містах, і навчали серед народу.
10 І був страх Господній на всіх царствах краю, що навколо Юди, і вони не воювали з Йосафатом.
11 А від филистимлян приносили Йосафатові подарунки та срібло данини, також араби приводили йому дрібну худобу, сім тисяч сімсот баранів та сім тисяч сімсот цапів.
12 І Йосафат усе зміцнювався. І побудував він у Юді твердині та міста на запаси.
13 І мав він багато добра по Юдиних містах, і хоробрих вояків у Єрусалимі.
14 А оце їхній список, за оселями їхніх батьків. Тисячі від Юди: очільник Адна, а з ним триста тисяч хоробрих вояків.
15 А при ньому очільник Єгоханан, а з ним двісті вісімдесят тисяч.
16 А при ньому Амасія, син Зіхрі, що присвятив себе Господові, а з ним двісті тисяч хоробрих вояків.
17 А від Веніямина: хоробрий вояк Ел'яда, а з ним двісті тисяч озброєних луками та щитами.
18 А при ньому Єгозавад, а з ним сто вісімдесят тисяч озброєного війська.
19 Оці служили цареві, разом з тими, яких цар умістив по твердинних містах по всьому Юді.
2 хроніки 18
1 І мав Йосафат велике багатство та славу, і він посвоячився з Ахавом.
2 А по кількох роках пішов він до Ахава в Самарію. І Ахав зарізав багато худоби дрібної та худоби великої йому та народові, що з ним, і вмовив його піти на ґілеадський Рамот.
3 І запитав Ахав, цар Ізраїлів, у Йосафата, царя Юдиного: "Чи підеш зі мною до ґілеадського Рамоту?" А той відповів йому: "Я — як ти, народ мій — як твій народ, буду разом з тобою на війні".
4 І запропонував Йосафат Ізраїлевому цареві запитати в Господ.
5 І зібрав Ізраїлів цар чотири сотні пророків, та й запитав у них: "Чи йти нам війною на ґілеадський Рамот, чи не йти?" А ті сказали: "Іди, і Бог дасть його в цареву руку!"
6 І сказав Йосафат: "Чи нема тут ще Господнього пророка, щоб звернутися до нього".
7 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: "Є ще один чоловік, щоб через нього звернутися до Господа. Та я ненавиджу його, бо він не пророкує на мене добре, а по всі дні свої тільки лихе. Це Михей, син Їмлин". А Йосафат сказав: "Хай цар не каже таке!"
8 І покликав Ізраїлів цар одного євнуха й сказав: "Приведи негайно Михея, Їмлиного сина!"
9 А цар Ізраїлів та Йосафат, цар Юдин в царському одязі, сиділи кожен на троні своєму при вході брами Самарії, а всі пророки пророкували перед ними.
10 А Цідкія, Кенаанин син, зробив собі залізні роги й сказав: "Так сказав Господь: "Оцим битимеш сиріян аж до винищення їх!11 І всі пророки пророкували так: "Виходь до ґілеадського Рамоту, і матимеш успіх, і Господь дасть його в цареву руку!"
12 А той посланець, що пішов покликати Михея, сказав до нього: "Ось слова тих пророків, одностайно звіщають цареві добре. Хай же буде слово твоє таке, як кожного з них, скажи й ти добре".
13 І сказав Михей: "Як живий Господь, що скаже Господь, тільки те скажу!"
14 І прийшов він до царя, а цар запитав у нього: "Михею, чи йти війною на ґілеадський Рамот, чи ні?" А той відповів: "Вийдіть, і матимете успіх, і вони будуть дані в вашу руку".
15 І сказав йому цар: "Аж скільки разів я заприсягав тебе, що ти не казатимеш мені нічого, окрім правди в ім'я Господа?"
16 А той відповів: "Я бачив усього Ізраїля, розпорошеного по горах, немов вівці, що не мають пастуха. І сказав Господь: "Нема в них пана, хай повернуться з миром кожен до помешкання свого!17 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: "Чи ж не казав я тобі, він не пророкуватиме мені доброго, а тільки лихе?"
18 Тоді Михей сказав їм слово Господнє: "Бачив я Господа, що сидів на престолі своєму, а все небесне військо стояло праворуч та ліворуч нього.
19 І сказав Господь: "Хто вмовить Ахава, Ізраїлевого царя, і він вийде й упаде в ґілеадському Рамоті?" І той казав так, а той казав так.
20 А один дух вийшов, став перед Господнім обличчям та й сказав: "Я вмовлю його!" І запитав його Господь: "Чим?"
21 А той відповів: "Я вийду й стану духом неправди у встах усіх його пророків". А Господь сказав: "Ти зможеш вмовити його, іди та й зроби так!"
22 І нині оце Господь дав духа неправди у вуста оцих твоїх пророків, і Господь сказав на тебе недобре"...
23 І підійшов Цідкія, Кенаанин син, і вдарив Михея по щоці та й запитав: "Як це перейшов дух Господній від мене, щоб розмовляти з тобою?"
24 А Михей відповів: "Ось ти побачиш це того дня, коли ввійдеш до внутрішньої кімнати, щоб сховатися"...
25 І сказав Ізраїлів цар: "Візьміть Михея, і відведіть його до Амона, очільника міста, та до Йоаша, царевого сина,
26 та й скажете, що так сказав цар: "Посадіть цього до в'язниці, і давайте йому їсти скупо хліба й води, аж поки я не повернуся з миром""!.
27 А Михей сказав: "Якщо справді повернешся ти з миром, то не промовляв Господь через мене". І додав: "Слухайте це, всі люди!"
28 І вийшов Ізраїлів цар та Йосафат, цар Юдин, до ґілеадського Рамоту.
29 І сказав Ізраїлів цар до Йосафата: "Я переодягнуся й піду в бій, а ти одягни свій царський одяг!" І переодягнувся Ізраїлів цар, і пішли в бій.
30 А сирійський цар наказав головним над своїми колісницями: "Не воюйте ні з малим, ні з великим, а шукайте Ізраїлевого царя!"
31 І як головні над колісницями побачили Йонатана, то вони сказали: "Це Ізраїлів цар!" І вони оточили його, щоб битися з ним. І закричав Йосафат, і Господь допоміг йому, і Бог відвів їх від нього.
32 І як головні над колісницями побачили, що це не Ізраїлів цар, то повернули від нього.
33 А один знехотя натягнув лука, та й ударив Ізраїлевого царя між поясом та панцером. А той сказав візникові: "Заверни назад, і вивези мене з поля бою, бо я поранений"...
34 Посилився бій того дня, і Ізраїлів цар був змушений стояти на колісниці проти сиріян аж до вечора. І помер він у час заходу сонця...
2 хроніки 19
1 І повернувся Йосафат, цар Юдин, з миром до помешкання свого в Єрусалим.
2 І вийшов перед нього провидець Єгу, син Ханані, та й сказав до царя Йосафата: "Гнів від Господа на тобі за допомогу несправедливому та любов до тих, хто ненавидить Господа.
3 Але й добре знайшлося в тебе, бо ти винищив Астарти з краю, і нахилив своє серце, щоб шукати Господа".
4 І осів Йосафат у Єрусалимі, і він знову виходив між народ від Беер-Шеви аж до Єфремових гір, і навертав їх до Господа, Бога їхніх батьків.
5 І понаставляв він суддів у краю, по всіх укріплених Юдиних містах, для кожного міста.
6 І сказав він до суддів: "Дивіться, що ви робите, бо не для людини ви судите, а для Господа, і він з вами у справі суду.
7 Віднині хай буде Господній страх на вас. Стережіться, бо Господь, Бог наш, не терпить, несправедливості, хабарництва та нерівності особи перед судом".
8 А також у Єрусалимі понаставляв Йосафат з левитів, священиків та з голів батьківських осель Ізраїля для Господнього суду та для розв'язання суперечок. І повернулися вони до Єрусалиму.
9 І він наказав їм: "Робіть у страху Господньому, вірністю та всім серцем.
10 А щодо всякої суперечки, що прийде до вас від ваших братів, що сидять по містах своїх, де треба розсудити чи то за кров, чи то за Закон, чи то за заповідь, чи за устави, чи за право, то застережете їх, і вони не згрішать Господові, і не буде гніву на вас та на ваших братів. Так робіть, і не згрішите!
11 А це ось священик Амарія голова над вами до всяких Господніх речей, а Завадія, син Ізмаїлів, володар Юдиної оселі, до всякої царевої речі, і писарі левити перед вами. Беріться до роботи і хай буде Господь з вами у ваших добрих справах!"
2 хроніки 20
1 І сталося по тому, пішли моавіяни та аммоніяни, а з ними деякі з меунян, проти Йосафата війною.
2 І прийшли й доповіли Йосафатові: "Прийшла на тебе сила силенна з того боку моря, з Сирії, і вони вже в Хаццон-Тамарі, воно Ен-Ґеді".
3 І злякався Йосафат, і постановив звернутися до Господа. І він проголосив піст на всю Юдею.
4 І зібралися юдеї просити допомоги від Господа, також прийшли з усіх Юдиних міст просити Господа.
5 І став Йосафат серед громади Юдиної та єрусалимської в Господній оселі, перед новим подвір'ям, та й сказав:
6 "Господе, Боже батьків наших! Чи ж не ти Бог на небесах? І ти пануєш над усіма царствами народів, і в руці твоїй сила та міць, і нема такого, хто б став проти тебе!
7 Чи ж не ти, Боже наш, вигнав мешканців цього краю перед народом твоїм, Ізраїлем, і дав його Авраамовим нащадкам, вірним твоїм навіки?
8 І вони осіли в ньому, і збудувавши тобі в ньому святиню для ймення твого, сказали:
9 Якщо прийде на нас лихо, меч, моровиця чи голод, то ми станемо перед цим храмом та перед обличчям твоїм, бо ім'я твоє в цьому храмі, і звернемося до тебе з нашого утиску, і ти почуєш, і допоможеш.
10 А нині ось сини Аммонові й Моавові та мешканці гори Сеїр, що через них ти не дав ізраїльтянам пройти, коли вони виходили були з Єгипетського краю, і вони минули їх, і не винищили їх.
11 І оце вони відплачують нам навалою, щоб вигнати нас із спадку твого, який ти дав нам.
12 Боже наш, чи ж ти не осудиш їх? Нема-бо в нас сили перед цією силою силенною, що йде на нас, і ми не знаємо, що зробимо, бо наші очі на тебе!"
13 А всі юдеї стояли перед Господнім обличчям, також їхні діти, жінки та сини.
14 А на Яхазіїлові, синові Захарії, сина Бенаї, Єіїла, сина Маттанії, левитові з Асафових синів, був дух Господній серед громади,
15 і він сказав: "Послухайте, весь Юдо й мешканці Єрусалиму та царю Йосафате! Так промовляє до вас Господь: "Не бійтеся й не жахайтеся перед цією силою-силенною, бо не ваша ця війна, а Божа!
16 Завтра йдіть на них, ось вони входять узбіччям Ціцу, і ви їх знайдете в кінці долини, навпроти пустелі Єруїл.
17 Не вам воювати, ставайте до бою, і побачите, що Господній порятунок з вами, Юдо й Єрусалиме! Не бійтеся й не жахайтеся, завтра виходьте перед них, а Господь буде з вами!"
18 І вклонився Йосафат обличчям до землі, а весь Юда та мешканці Єрусалиму попадали перед Господнім обличчям, щоб уклонитися Господові.
19 І встали левити з синів кегатівців та з синів корахівців, щоб хвалити Господа, Бога Ізраїлевого гучними голосами.
20 І повставали вони вдосвіта, і вийшли до пустелі Текоя.