Королівські зайці
Мав собі один старий три сини. Старшого звали Пер, середульшого — Поль, а найменшому, Еспенові, дали прізвисько Лежень.
Але ніде правди діти, всі троє синів були ледачі, зневажали будь-яку роботу. Мовляв, не личить мозолити руки таким гарним хлопцям.
От якось почув старший брат Пер, ніби король шукає пастуха до своїх зайців.
Припала та чутка хлопцеві до душі.
— Оце саме для мене робота! Ніякої ж тобі мороки: адже зайці не корови чи коні, яких і напувати, й купати, й доглядати треба...