Анатолій Алексін

Повні тексти творів

Говорить сьомий поверх

ГОВОРИТЬ СЬОМИЙ ПОВЕРХ
Повість
ПІСНЯ ПІД ВІКНОМ
Рівно о дев'ятій ранку гримнула пісня. Вона була така гучна, що, здавалося, співак виліз на водостічну трубу під самісінькі вікна, а хор, що йому підспівував, розташувався десь на сходинках пожежної драбини.
Спросоння Льонька не міг зрозуміти: звідки на подвір'ї ці голоси і ця музика?
З коридора почувся буркотливий голос сусідки:
— В неділю поспати не дадуть!
— Спати треба вночі, а ранком якраз треба співати!..

Читати повністю →

Дуже страшна історія

ВІД АВТОРА
Доля забажала, щоб я народився в сім'ї інженерно-технічного працівника, на самому початку другої половини нашого століття. Це була дружна трудова родина. Я був останньою дитиною в цій родині. Першою дитиною був мій старший брат Костя. Всього, виходить, було нас двоє. Тепер уже Костю важко назвати дитиною, бо він голиться і вчиться в університеті. Батьки наші зуміли дати своїм дітям добру освіту: Костя, як я вже сказав, студент, а я вчуся в шостому класі...

Читати повністю →

Коля пише Олі, Оля пише Колі

КОЛЯ ПИШЕ ОЛІ, ОЛЯ ПИШЕ КОЛІ
Повість
ОЛЯ І КОЛЯ
Шосе довгою сірою шаблею розтинало ліс, що здавався непрохідним. Проте, під'їжджаючи до того місця, де шабля шосе перехрещувалася з іншою шаблею, що також розтинала ліс, але була більш відточена, сяюча і широка — з уральською річкою, — водії та їхні супутники здивовано здригалися: непрохідні лісові хащі сурмили сурмами, співали і навіть дискутували на тему: "Чи може хлопчик дружити з дівчинкою?..

Читати повністю →

Сашко і Шурко

САШКО І ШУРКО
Повість
"НЕ ЗАБУДЬ ПРО НАЙГОЛОВНІШЕ!"
Усе своє свідоме життя я мріяв їздити і мандрувати.
Пам'ятаю, наприклад, коли я був іще зовсім маленький, я щодня їздив з бабусею на трамваї у дитячий садок. Тоді я мріяв бути вагоновожатим. Удома я витягував на середину кімнати стару дерев'яну валізу й ставив її "на попа". Це був електромотор. Сам я вмощувався на табуретці перед валізою і три години підряд крутив ручку від м'ясорубки...

Читати повністю →

Сигнальники і горністи

СИГНАЛЬНИКИ І ГОРНІСТИ
У кожної людини повинно бути ім'я (це обов'язково!) і, можливо, прізвисько (якщо вигадають!). У мене ж на одне ім'я було аж два прізвиська!
Спершу прозвали Горністом. Але на горні я ніколи не грав: бракувало слуху. Багато років минуло з тих пір, а слух у мене так і не з'явився… Різні пісні я й зараз виконую на один і той же мотив.
— Усіх авторів зрівняв у правах! — сумно колись жартувала мама, ніби співчуваючи композиторам.
Вона постійно прагнула співчувати людям...

Читати повністю →

Третій у п'ятому ряді

ТРЕТІЙ У П'ЯТОМУ РЯДУ
1
Я часто чула, що внуків люблять більше, ніж своїх власних дітей. Я не вірила… Але виявилося, що це так. Мабуть, тому, що внуки приходять до нас у ту пізню пору, коли ми найбільше боїмося не смерті і не хвороб, а самотності.
Ліза з'явилася на світ саме в таку пору: мені було під шістдесят. Володя, мій сип, і Клава, його дружина, ще раніше сповістили, що йдуть на такий сміливий крок тільки тому, що поруч є я. Інакше б вони не відважились...

Читати повністю →
Дивіться також
загрузка...