Історичне минуле українського народу в зображенні Івана Франка
(за повістю "Захар Беркут")
Івана Франка завжди цікавило історичне минуле українського народу. Ним написано немало творів на історичні теми. Та повість "Захар Беркут" стала однією з найцікавіших і найяскравіших сторінок в освітленні нашого славного минулого.
Розмірковуючи над подіями давно минулих років, письменник пильніше придивляється до сьогоднішніх днів. Великі зміни, на думку Франка, відбулись як у природі, так і в суспільному житті Карпатської Русі, Народ став нужденний, кожний дбає тільки про себе, забуваючи, що так руйнується громада. Нужда зламала "свободну, здорову вдачу" народу. І змальовуючи тухольську громаду XIII століття, письменник певною мірою ідеалізує її життя. Живуть тухольці в повному достатку, серед них немає ні багатих, ні бідних. Громада має своє самоврядування, рада громадська завжди вершить праведний суд. Письменник залишається вірним історичній правді, показуючи в образі Тугара Вовка роль князів і бояр у тогочасному українському суспільстві. Війни проти князя Київського, князя Волинського ослаблюють Київську Русь, розпорошують її сили, знищують тисячі простих людей.
Правдиві героїчні і Прекрасні сторінки минулого створює у своїй повісті Франко. І це передусім згуртованість, мужність і самовідданість українського народу в боротьбі за свою незалежність. Як живі, постають перед ними створені уявою автора люди тих часів. Та славна і грізна епоха дала своїм синам і донькам (Захар та Максим Беркути, Мирослава) волелюбну, мужню вдачу, світлі характери, вроду і силу та трагічні, нелегкі долі. Письменник реалістично змалював і образи ватажків монгольських загарбників Пети й Бурунди. Обидва вони мають сильні характери, але славляться своєю жорстокістю, егоїзмом, людиноненависництвом.
- "Захар Беркут" (повний текст)
- "Захар Беркут" (скорочено)
- "Захар Беркут" (аналіз)
- Чому Мирослава, донька боярина, пішла проти батька, стала на бік трудового народу? Чи лише кохання керувало її вчинками? (та інші запитання)
Твір наповнений високохудожніми описами Карпат тих часів, чудовими тухольськими пейзажами, картинами просування й загибелі ворога. Своїм основним настроєм, красою образів і почуттів цей чудовий твір перегукується з величним "Словом о полку Ігоревім" і стоїть в ряду найцікавіших історичних творів української літератури.