(Образ громадського життя Карпатської Русі в XIII віці)
Дела давно минувших дней, Преданья старины глубокой...
А. С. Пушкин
І
"Сумно і непривітно тепер в нашій Тухольщині!" Сумно, що від втручання людини змінилася природа, змінилися й люди, які погрузли в "нужді та убожестві". "Кождий дбає тільки про себе, не розуміючи того, що таким робом роздроблюються їх сили, ослаблюється громада".
"Було це навесні 1241 року. В горах лунали голоси стрілецьких рогів та крики численних стрільців...
Читати скорочено за 15 хвилин →
У повісті розповідається про події XIII ст. серед Карпатських гір У квітучій долині, де лежить мальовниче село Тухля. Жителі його становлять дружну громаду миролюбних трудівників. На чолі громади стоїть Захар Беркут — вже старий мудрий чоловік.
Громада живе вільним, незалежним життям, але ось у долині з’являється боярин Тугар Вовк, який прагне підкорити тухольців своїй владі. Але ті не хочуть підпорюватись та стають на оборону своїх прав. Громада вирішує вигнати Тугара Вовка з Тухольщини...
Читати скорочено за 13 хвилин →
Розділ І.
"Сумно і непривітно тепер у нашій Тухольщині! Казкою видається повість про давні часи і давніх людей"
Події повісті відбуваються у 1241 році весною. Тугар Вовк, новий тухольський боярин, разом із довколишніми боярами рушив на лови в тухольські ліси. Тугар Вовк був "мужчина, як дуб. Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим чорним волоссям"...
Читати скорочено за 11 хвилин →
І
Це було навесні 1241 року. Тугару Вовкові князь Данило подарував великі землі в Тухольщині. Відсвяткувавши цю подію, боярин вийшов на велике полювання разом зі своїми гостями та стрільцями.
Лови на великого звіра були небезпечною розвагою. Інколи ні стріли, ні рогатини, ні навіть спис не допомагали угамувати хижака. Тому люди дивувалися, бачачи поруч із Тугаром його доньку, Мирославу. Дівчина була вродлива, добра, ніжна і разом із тим сильна, смілива...
Читати скорочено за 10 хвилин →