Основна проблематика твору Ю. Федьковича "Три як рідні брати"
Юрій Федькович написав понад шістдесят прозових творів, у яких автор порушив проблеми буковинських селян, безправного трудового народу, жовнірів цісарської армії. Він підносив голос протесту проти соціальної і родинної нерівності, возвеличував волелюбство, оспівував гордих і сильних людей.
У повісті "Три як рідні брати" Федькович змалював реалістичні картини рекрутчини та поневірянь жовнірів. Правдиво показане горе й нещастя, які рекрутчина принесла до селянської родини. З горя захворіла мати вдома, ридають сестри, горюють брати. "А дома сум та плач", — такими словами автор відобразив загальний настрій, що панував у родині. Далі Федькович описує життя Івана-новобранця. Жорстока муштра, палочна дисципліна, приниження людської гідності, знущання, залякування, — такою була атмосфера в цісарській армії. У казармах "дехто лає, дехто б'є, декого знов другі б'ють". Змальований у повісті й один офіцер, капітан-садист. Він сердитий, недобрий, грубий, агресивний. Під час розмови не дивиться на солдат, вважаючи їх негідними уваги.
Показав Федькович життя селян. Вдова помирає з голоду та холоду. Дочки наймитують "...у таких панів, ... що і до церкви не пускають", не те щоб провідати хвору матір. Автор показав, що підневільна праця була суспільним і морально-етичним злом. Намітилася у творі і класова структура тогочасного села. Вмирають із голоду, страждають у невилазних злиднях, тяжко працюють бідні наймити, а сільські глитаї збагачуються за їх рахунок. У повісті знайшли відображення й антицерковні мотиви. Піп забирає у важкохворого Івана за похорон все, що в нього було. Священик байдужий до людського горя, жорстока і немилосердна людина, бо зміг сказати Іванові: "Чорт по твоїй душі! Плати та й годі..." Юрій Федькович порушив у творі проблему родинних стосунків. Іван — люблячий син, уважний брат. Його дуже засмучує лист брата Онуфрія. Вирвавшись у відпустку, голодуючи сам, купує гостинці рідним. У недавно перехворілого юнака десь береться сила, коли він побачив умираючу від голоду й холоду матір. "Для рідної неньки борзо дрівця рубаються". Іван — людина великої душевної краси, та ці душі спотворювала погоня за наживою. Таким є дядько Івана Андрій. Родинні стосунки для нього нічого не важать. Тільки б вижити самому. Дядько Андрій забирає в сестри останню корову.
Дружба, взаємовиручка, солідарність — проблеми повісті "Три як рідні брати". Хоч і на родинному тлі, а показав Федькович прагнення простих людей об'єднатися, жити вкупі у мирі та злагоді. Стверджував письменник братерство людей різних національностей, пропагував доброту та щирість у взаєминах. Із любов'ю малює автор своїх героїв, милується їхнім благородством, утверджує їх моральне право на людське щастя.