Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського (2 варіант)

Шкільний твір

Перші збірки М. Рильського "На білих островах" (1910). "Під осінніми зорями" (1918) свідчили про те, що в нашу літературу прийшов поет талановитий, обдарований, спостережливий, закоханий у природу і життя. Основні теми цих перших збірок — природа, кохання, мистецтво.

У ранній поезії своєї творчості поет шукав свого позитивного героя. Ліричний герой його лірики — це молода людина, яка закохана у життя, яка любить, відчуває природу і є частинкою цього природного світу:

Читачу! Вглибися у те,

Чим я свою пісню зогрів,

І може, почуєш ти щось,

Що більше од згуків і слів.

І може, як птах в вишині,

Побачивши брата свого,

Затужить твій стомлений дух

І кине свій клич до мого!

Поет прагне, щоб його поетичне слово допомогло читачеві любити свою землю і свій народ, бо життя — це складний шлях кожного:

Шлях без краю лежить... а над шляхом імла,

Шлях, камінням укритий, тернистий,

І життя на той шлях вже мене посила.

Чи дійду ж до кінця його чесний і чистий?

Тобто ліричний герой ранньої лірики поета — це образ людини не тільки закоханої і мрійної, але й людини мислячої, з ідеалами чесної людини. Ліричний герой М. Рильського — це талановита дитина, яка з дитинства закохана у природу, і прагне збагнути її таємниці:

Люби природу не як символ

Душі своєї,

Люби природу не для себе,

Люби для неї.

Вона — не тільки тема вірша

Або картини,

В ній є висоти незміримі

Й святі глибини.

Герой М. Рильського любить і розуміє природу: в неї жива душа. І людина, на думку М. Рильського, повинна жити в гармонії з природою.

Разом з тим ліричний герой ранньої лірики — це людина зрілої мудрості, спокою, як у поезії "Яблука доспіли":

Яблука доспіли, яблука червоні!

Ми з тобою йдемо стежкою в саду.

Ти мене, кохана, проведеш до поля,

Я піду — і, може, більше не прийду.

Ліричний герой не дорікає коханій за те, що минуло кохання у її душі, — він любить і бажає їй щастя:

Поцілуй востаннє, обніми востаннє;

Вміє розставатись той, хто вмів любить.

Рильський-поет теж у ранній ліриці шукає свої ідеали:

Поете! Будь собі суддею,

І в ночі тьми і самоти

Спинись над власною душею...

І скажеш їй: у світ широкий

Іди, не знаючи про спокій,

І, согрішивши, не гріши.

Життя — це багатогранність, а тому і ліричний герой поезій М. Рильського — багатогранна, цікава молода людина.

Інші варіанти цього твору: