Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського

Шкільний твір

Ліричний герой ранньої поезії М. Рильського

I. Рання лірика Рильського — це поетичне відтворення дум, мрій, сподівань молодого поета. (Максима Рильського, як і багатьох його талановитих сучасників, захоплювали ідеї декадентської літератури. Природа, кохання, мистецтво — основні теми його перших творів. Він показує ліричного героя меланхолійним естетом, до якого чарівні пісні із блакитних небес прилетіли. Та разом із тим у творах відчувається оптимізм і закоханість ліричного героя у природу, віра в кохання і замилування дівочою красою:

В шатах зелених

Вийшла дівчина,

В косах студені

Роси-перлини.)

II. "Краса і думка — дві сестри-близнята" (М. Рильський).

1. Гуманізм ранньої лірики поета. (Багатьма своїми творами молодий Рильський ніби полемізує з нігілістами. Його ліричний герой вірить у людину, у її творчий потенціал. Він отримує задоволення від праці, втішається життям "з людьми і для людей".)

2. "Не жрець, не вождь, а робітник — поета справжнього імення" (М. Рильський). (Максим Рильський ще замолоду ставив перед собою на перший погляд недосяжні цілі, але постійна праця давала свої плоди. У кожному творі він розкривав свій багатий внутрішній світ через ліричного героя — Прометея, Титана, який несе світло людям і тримає світ на своїх могутніх плечах.)

3. "Є ланцюги, що їх не можна рвать, немов у тілі вен або артерій" (М. Рильський). (Його ліричний герой — реальний. Він Живе теперішнім, переживає радість першого кохання і біль розлуки, мріє про прекрасне майбутнє, але не пориває і з минулим. Перед його внутрішнім зором проходять романтичні видива далеких країн, постають "ясноокий образ Беатріче" чи "Одіссей, натомлений блуканням". До прекрасної Беатріче долучалися образи Ізольди Білорукої і Дездемони, які хвилюють і захоплюють ліричного героя, впливають на його світосприйняття.)

III. "Поете! Будь собі суддею..." (М. Рильський). (Образ ліричного героя у багатьох ранніх творах Рильського — це сам поет. Він пильно придивляється до життя і виступає сам собі безкомпромісним суддею, який добре бачить і позитивне, і негативне у своїх думках і вчинках. Цей суддя добре знає, що настане час, "устануть свідки темноокі зо дна поблідлої душі", і доведеться відповідати за все. А тому, щоб не грішити навіть согрішивши, треба йти у світ широкий, "не знаючи про спокій", творити добро.)

Інші варіанти цього твору:

загрузка...