Українські народні казки і літописи розповідають нам, дітям XXI століття, про давні часи нашої Батьківщини.
Своєю урочистою оповіддю та темою, пов'язаною зі старовиною, схожа на літописання добірка поезій Олександра Олеся "Княжа Україна". Як повільна пісня кобзаря, звучить "Заспів" до збірки"Княжа Україна":
Заспіваю вам не пісню Про стару старовину, Розкажу я вам не казку, А бувальщину одну.
Розкажу вам про минуле, Що вже мохом поросло, Що, нащадками забуте, За водою попливло.
"Заспів" Олександра Олеся розповідає про вірування давніх українців у богів, схожих на людей, що мають свої "професії":
По зелених пишних луках Волос пас овець гладких, Грів їх вовною м'якою, Одганяв вовків від них.
Над дрімучими лісами, По пустелі степовій Бог Стрибог літав на крилах, Грав на кобзі золотій.
Українські боги дуже схожі на давньогрецьких: бог Перун "левом... ревів з-під неба", як Зевс з Олімпу, а Стрибог, як Меркурій в летючих сандаліях, літав над степом...
Я к схожі персонажі українських і давньогрецьких міфів, так і збігаються прагнення всіх народів до волі і незалежності. Тривога і почуття гордості за нескорений український народ огортає душу, коли читаєш рядки поста-патріота:
Розкажу вам, як боролись Наші прадіди колись, Як за щастя України Ріки крові розлились...
Закликом до невпинної чесної праці на благо України та її народу звучать слова:
Розкажу, чому і досі Чути стогони її І чому та довго в хмарах Сонце рідної землі...
Любі мої українці, всі, хто живе на цій благословенній землі! Давайте разом розвіємо хмари над рідною країною! 1 тоді над Україною навіки засяє "сонце рідної землі", радісно замайорить синьо-жовтий прапор незалежності!,
Про це так мріяв поет Олександр Олесь...