Існує легенда про те, як Бог роздавав кожному народові свої щедроти. Коли начебто все роздав, побачив гарну дівчину, яка скромно стояла в кутку.
А ти хто така? — запитав Бог.
Українка, — відповіла дівчина й засоромилася.
Що ж тобі подарувати? Мабуть, подарую пісню.
З тих часів, кажуть, Україна повниться піснями. Дійсно, у радості й горі, у роботі й відпочинку українці виливають свої почуття через пісню. Радіє Україна — співає, сумує Україна — співає.
Коли ми познайомились із драмою І. П. Котляревського "Наталка Полтавка", то справді відчули пісенне мистецтво нашого народу.
Вийшла "Наталка Полтавка" на зорі нової літератури з зеленої, тихої Полтави, від голубоокої Ворскли, та й пішла по всьому білому світу, лунаючи піснями. І довелося їй бути в дорозі не день, не рік, а майже два століття. І скрізь і завжди її радо вітають.
І. П. Котляревський у 1819 році створив драму-оперу, яка в двох діях вмістила 22 пісні.
Недаремно кажуть, що пісня — це душа народу. Захоплює нас Наталка ліризмом і глибиною почуттів:
Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться;
О, як моє болить серце, а сльози не ллються.
Віють вітри з далекого XIX століття та обвівають зворушливою вірністю дівочою наші серця. Вірність та приносить закоханим неповторне щастя.
Наталка й пісня. Це радість кохання й туга розлуки, це щастя й сум.
Пісні "Видно шляхи полтавськії...", "Ой мати, мати! Серце не вважає" передають біль дівчини, розлученої з коханим:
Ой мати, мати! Серце не вважає,
Кого раз полюбить, з тим і умирає...
Узагалі всі пісні п'єси можна поділити на чотири групи: авторські ("Віють вітри...", "Ой я дівчина Полтавка..."), перероблені народні ("Сонце низенько, вечір близенько", "Вітер віє горою..."), перероблені літературні ("Всякому городу нрав и права..."), народні ("Ой, під вишнею, під черешнею", "У сусіда хата біла...").
Якщо уважно вслухаєшся в пісні, то помітиш, що кожна з них виконує своє композиційне навантаження.
Наталка в піснях — це високоморальний образ української дівчини. Пан Возний — духовно обмежений канцелярист, який навіть свої почуття передає як звір-хижак:
- "Наталка Полтавка" (повний текст)
- "Наталка Полтавка" (скорочено)
- "Наталка Полтавка" (аналіз)
- "Наталка Полтавка" (реферати)
- Чому возний Тетерваковський погрожує Наталці судом? (та інші запитання)
Безмірно, ах! Люблю тя дівицю,
Как жадний волк младую ягницю.
Пісні Виборного характеризують людину хитрої вдачі, яка може пристосуватися до різних умов життя.
Пісні Миколи-сироти, хоча й сумні, але сповнені козацької звитяги.
Глибокою задушевністю, теплотою пройняті пісні Петра — коханого Наталки. Ці пісні перегукуються з піснями дівчини, бо теж сповнені щирого почуття, прагнення бути з коханою:
Сонце низенько,
Вечір близенько,
Спішу до тебе,
Лечу до тебе,
Моє серденько!
Таким чином, пісні твору допомагають зрозуміти вдачу й характер героїв, наповнюють твір ліризмом і ніжністю, сумом і радістю, гумором і сатирою.
В умовах життя XIX століття драма-опера стверджувала реальне існування українського народу, красу його душі, яка піснею линула, і несла в собі віру в добро і справедливість.