(П'єса)
І дія
З хати виходить Наталка з відрами на коромислі і, підійшовши до річки, співає пісню "Віють вітри, віють буйні", яку закінчує словами: "Петре! Вернися до мого серця! Нехай глянуть очі мої на тебе іще раз..."
До неї підходить возний Тетерваковський, гарно одягнений панок. Він починає освідчуватися Наталці: "Не в состоянії поставить на вид тобі сили любві моєй...
Читати скорочено за 12 хвилин →
Дія 1
Село над річкою Ворсклою (дія відбувається біля Полтави). На сцені вулиця, що йде до річки. Між великою кількістю хат стоїть і хата Терпилихи.
Ява 1
Наталка Полтавка виходить з хати з відрами на коромислі. Вона йде до ріки, ставить відра на березі, ходить задумавшись, потім співає пісню "Віють вітри, віють буйні…". Дівчина шукає Петра (свого коханого), вона хоче ще раз його побачити, бо скучила.
Ява 2
Наталка і возний (чиновник)...
Читати скорочено за 9 хвилин →
І дія
З хати виходить дівчина Наталка з відрами і, підійшовши до річки, співає пісню "Віють вітри, віють буйні", яку закінчує словами: "Петре! Вернися до мого серця!"
До неї підходить возний Тетерваковський і починає залицятися, освідчуючись їй канцелярською мовою. Наталка йому відмовляє, говорячи, що він пан, а вона сирота, він багатий, а вона бідна, він возний, а вона простого роду, —— отже, йому не пара...
Читати скорочено за 4 хвилини →
Українська опера на дві дії
Дійові особи:
Н а т а л к а — українська дівчина.
Горпина Терпилиха — її мати.
Петро — коханий Наталки.
Микола— далекий родич Терпилихи.
Тетерваковський — возний, жених Наталчин...
Читати скорочено за 2 хвилини →
Основні дійові особи:
Наталка — головна героїня твору;
Горпина Терпилиха — мати Наталки;
Петро — коханий Наталки;
Микола — дальній родич Терпилихи;
Тетерваковський — возний;
Макогоненко — сільський виборний.
Наталка – молода красива дівчина, працьовита і розумна. Багато хлопців сватаються до неї, але вона любить тільки Петра, колишнього вихованця її батька, з яким вони виросли разом. Коли Наталчин батько пропив усі їх статки, сім’я мусила переїхати з Полтави, де вони тоді жили, на село...
Читати скорочено за одну хвилину →