І. Іван Вишенський — письменник-полеміст. (Вершиною української полемічної літератури кінця XVI і першої половини XVII ст. була творчість Івана Вишенського. Він викривав не тільки римсько-католицьких і уніатських владик, а й "вдасть мирскую", польсько-шляхетських і українських гнобителів. До наших днів дійшло мало біографічних відомостей про відомого українського письменника-полеміста. Народився у середині XVI ст. у Судовій Вишні. Багато мандрував світом, відвідував святі місця. Проживав на Волині, на Львівщині, на Афоні у Греції, де й помер десь у 20-х роках XVII ст. Певний час він посідав якесь становище при дворі князя Костянтина Острозького.)
11. Творча спадщина Івана Вишенського. (Свою літературну діяльність Іван Вишенський почав на Афоні — найбільшому тоді на Сході центрі православного чернецтва. Початок його творчості збігся з першим поколінням українських полемістів — І. Смотрицьким, С. Куколем та ін. Твори Вишенського за його життя майже не друкувалися, а довгий час поширювалися в рукописах.)
1. Відкриті листи-послання Вишенського. (На зламі XVI і XVII ст. Вишенський частину своїх творів переписав у спеціальну "Книжку", яку готував
до друку в Острозькій друкарні. "Книжка" складалася з передмов і 10 послань. Сюди ввійшли 10 розділів, що є власне окремими творами. Серед них — "Обличение диявола-миродержця", "Писание до князя Василия", "Порада", "Писание до всех обше, в Лядской земли живущих", "Писание утеклим от православной верм" тощо. Назви говорять про теми відкритих послань. "Книжка" за життя автора так і не була надрукована.)
2. З позицій первісно-християнського гуманізму і демократії. (Творчість письменника-полеміста Вишенського має релігійне забарвлення. Це було історично закономірним за умов, коли церква виконувала функцію головної ідеологічної підпори феодального устрою. В центрі уваги письменника — викриття мирського життя феодально-церковної верхівки, критика панів і владик. Одночасно з цим Вишенський розгорнув полеміку з писаннями уніатів та католиків. Значне місце на сторінках послань українського полеміста посідають публіцистичні роздуми над проблемами культури, освіти і молодого покоління.)
3. Один із програмних творів Вишенського. ("Обличение диявола-миродержця" написано у формі діалогу між дияволом і убогим ченцем — "голяком-странником". Диявол — володар усього сущого на землі пропонує "голяку" найспокусливіші земні блага за умови, що голий і бездомний сіромаха-чернець продасть душу дияволу, який обіцяє сіромасі найвищі церковні і світські чини. Чернець, як і сам автор у житті, відрікається від спокус. У цьому творі Вишенський нехай ще смутно робить спробу уявити Собі таке суспільство і відносини між людьми, де б усе ґрунтувалося на правді.)
- Реферати про життя та творчість Івана Вишенського
- Як вплинули суперечності світогляду І. Вишенського на ідейно-художній зміст його полемічної прози?
4. Крок до реалізму. (Слід відзначити, що попри релігійну спрямованість творів Вишенський залишив вдалі спроби реалістичного зображення дійсності. Колоритні образи байдужих до народної долі князів церкви — єпископів-трутнів, подвижницька постать ченця-голяка з його щоденною напруженою війною з самим собою, із земними принадами відображають реалії тогочасного життя. Це справді типові яскраві елементи викривального реалізму в нашій давній літературі.)
III. Задля увічнення творчості. (Творчість Івана Вишенського тривала впродовж 25 років. Його твори вперше побачили світ у другій половині XIX ст. Публікацію творів Вишенського здійснили історики, літературознавці, письменники, зокрема М. Костомаров, С. Голубєв, І. Франко, Г. Житецький та ін. Вони й написали кілька окремих досліджень про творчість письменника. Найціннішими серед них є праці І. Франка, у тому числі монографія та художній твір Франка — історична поема "Іван Вишенський".)