Маруся — Грицько,
Марусина ж любов до Гриця була безоглядною й сильною. Трагедія дівчини полягає в тому, що ïï велике почуття поглинули буденні проблеми: Гриць шукав заможну дівчину, а Маруся була бідною. "Моя любов чолом сягала неба, а Гриць ходив ногами по землі" (цими словами Маруся пояснює основну причину трагедії їхнього кохання ).
Маруся — Іван.
Любов Івана Іскри до Марусі немовби відтінює любов Гриця, допомагає зрозуміти її недостатню глибинність. В одну із хвилин "пекучого прозріння" Маруся дійшла до думки про "нерівність душ" — своєї та Гриця. Іван же був їй рівнею, бо, як ніхто інший, розумів і цінував винятковість її особистості.