I. "Пігмаліон" — найпопулярніша п'єса Бернарда Шоу.
1. Відтворення у назві античного міфу (відповідно до якого скульптор Пігмаліои закохався у створену ним статую Галатеї й оживив її своїми благаннями).
2. Актуальність конфлікту — між зовнішньою культурою і духовними цінностями людини.
II. Доля Елізи Дуліттл — новоявленої Галатеї.
1. Минуле Елізи (лондонська квіткарка; п'яниця-батько — смітникар; життя в жебрацьких кварталах).
2. Експеримент професора фонетики Хіггінса — перетворення вуличної квіткарки на справжню леді:
а) здібності Елізи (з легкістю опановує літературну англійську мову; жадібно всмоктує справжні багатства духовної культури);
б) духовна перевага простої дівчини над аристократичним середовищем (високі принципи чесності, працьовитість, вимогливість до себе);
в) завоювання Елізою серця Фредді;
г) любов Елізи до Хіггінса, який її не цінує;
д) гармонійна особистість (талановита дівчина з народу стає по-справжньому гармонійною особистістю).
3. Яке майбутнє Елізи Дуліттл? (кінець холодного експерименту над живою людиною; Еліза перед вибором).
III. Бернард Шоу — найвидатніший англійський драматург кінця XIX—початку XX століття (надав драматургії соціальної гостроти, проблемного характеру і блискучої сатирично-парадоксальної форми).