Зображення в повісті М. Гоголя "Тарас Бульба" побуту й звичаїв Запорозької Січі
І. Запорозька Січ — оплот козацтва в Україні XІV-XVІІ століть (Запорозька Січ — царство волі, куди з усієї України стікалися старі й молоді козаки, шукаючи притулку від ганьби. Вона була осередком волелюбності, звідси починалися всі виступи проти поневолювачів. "Запорозька Січ — то гніздо, звідки вилітають усі ті горді та міцні, як леви, звідки розливається воля й козацтво на всю Україну".)
ІІ. Побут і звичаї Запорозької Січі.
1. Запорозька Січ — військо. (Січ являла собою бастіон, розташований на острові Хортиця на Дніпрі. Козацькі курені, кузні, майстерні були огороджені земляними валами з вежами. Біля них стояли гармати. Посеред Січі знаходився майдан, на якому збиралася рада — сходка. Вона вирішувала всі найважливіші питання козацької спільноти, обирала кошового отамана й старшину. В куренях, котрі були й військовими підрозділами, обирали курінного отамана. Молоді запорожці тут опановували військову науку: вчилися шабельного бою, влучно стріляти, вести рукопашний бій, керувати човном. "Юнацтво виховувалося й освічувалося в ній самим досвідом, в самому розпалі битв, які через те майже не припинялися. А в перервах козакам нудно було братися за вивчення якої-небудь дисципліни, крім хіба стрільби в ціль та зрідка кінних перегонів". "Весь інший час ішов на гульбу — ознака широкого розмаху душевної волі".)
2. Трудовий ритм Запорозької Січі. (Для того щоб утримувати багатотисячне військо, одягнути й нагодувати його, забезпечити військовим обладунком, потрібна була праця багатьох людей: тут добували руду, вугілля, випасали череди волів, коней, споруджувалися човни, підводи. При в'їзді в Січ Бульбу та його синів "оглушили п'ятдесят ковальських молотів, що били в двадцяти п'яти кузнях". Могутні кожум'яки "м'яли своїми дужими руками волячі шкури", "крамарі під ятками сиділи з купами кременів, кресалами й порохом".)
- "Тарас Бульба" (повний текст)
- "Тарас Бульба" (скорочено)
- Чому інтерес до повісті "Тарас Бульба" Миколи Гоголя в наш час лише зростає? (та інші запитання)
3. Суворі звичаї та закони Січі. (Всі козаки, без винятку, підкорялися суворим звичаям та законам, що панували в Січі. "Коли козак прокрався, потяг яку-небудь дрібничку, це вже вважалося ганьбою для всього козацтва: його, як безчесного, прив'язували до ганебного стовпа". "Боржника, що не сплачував, приковували ланцюгом до гармати". Найстрашніша кара була за вбивство: "тут-таки, при ньому, викопували яму, спускали туди живого убивця й на нього поставили труну з тілом убитого, а потім обох засипали землею". Найпершим законом в Січі вважали вірність вітчизні й вірі. За зраду вітчизни й товаришів Тарас Бульба вбиває свого сина.)
ІІІ. Значення традицій Запорозької Січі для сучасної України. (Період Запорозької Січі, козаччини — найяскравіший, най героїчні ший в історії України. Саме тоді почав формуватися наш менталітет. Чимало козацьких звичаїв — гідний зразок для наслідування, насамперед — національна самосвідомість.)