Кришталевий світ поезії, або які картини я собі уявляю, коли читаю вірші про природу
Коли я була зовсім маленькою, то вірші про природу сприймала як чудові мелодійні казки. Особливо "зимові вірші". Я вчила їх до виступів під новорічною ялинкою і майже не відділяла від казок про Морозка, про дванадцять місяців, віз реального засніженого парку Шевченка із святковою ялинкою на площі...
Мороз, зима, лісові дерева були живі, загадково-мовчазні, мов приховували якусь таємницю...