Завантаження
Данило Жуковський, "Багато стежок позаду — і світлих, і грузьких..."
Багато стежок позаду — і світлих, і грузьких,
Де сльози падали в тишу, а сміх лунав крізь ніч.
Там зрада різала серце, як холод лезом зник,
Та радість іноді гріла, немов вогонь у піч.
Друзі йшли за обрій часу — мов тіні крізь туман,
І смерть забрала тихо тих, з ким ділив свій шлях...