Жорстокими

Віктор Шевчукевич

Стали ми жорсткими,
Не діставши сонця,
Яке могло б укрити
Мої очі від падіння.

Голоси в голові
Все тихше ходили...
Я замикаюсь на узбережжі —
Тільки б не бачити тебе.

Де палаю я,
Мовчки,
Без зайвого слова,
Що повернуло б усе
На глухі місця.