Ніч

Андрій Гуменюк

Місяць — шматок золота
Від Сварожого молота,
Ніч — чаша без дна.
Коли виходиш у Темряву з колом осиновим,
В голові думка одна.
Серце б'ється заради єдиної, святої мети.
Ні, не Зло подолати,
Чиєсь нікчемне життя врятувати, —
Душу свою від сну спасти.
Приспів (хард-рок)
Ніч! Чаша без дна!
Ніч! Мисливцям настала пора !...
Ніч! Свобода рікою тече....
Час страху для тих, хто Дню душу продає!...
2 куплет
День давив розплавленим свинцем,
Натовп колов іржавим мечем,
Людське стадо жрало і спало,
Поки на наших алеях Зло розквітало.
Коли набридне думать так, як усі,
Балакать-балакать  про речі пусті.
Байдужість і хамство дістало,
Злість на світ лицемірів за горло спіймала, —
Іди у Ніч — рабом буть перестанеш!
Приспів
3 куплет
Ось я іду — голова вже пуста,
Серце не має вже дна.
По венах із кров'ю свобода тече,
Холодом райським усього пече.
У правій руці осиновий кол,
Для оборони — як газовий балон.
Наді мною не мають вже влади
Правила чужі й дружні поради,
І паразитів у кріслах солодкі серенади...
Своїм тілом тільки тепер володію:
Гори звернути і море скип'ятити зумію,
Нема мене серед живих, ні серед мертвих,
Із Всесвітом вже говорю відверто,
Ніяких немає проблем,
Я — більше не статист чужих сцен!
Приспів
4 куплет
    Ніч повна свого життя...
Назустріч юний вампір повільно іде,
Я чую, як серце гримить і в горлі у нього дере.
Правою рукою берусь за осину,
Лівою — за старий амулет,
Так-так — не поможе тут пістолет.
Та стоїть під Місяцем вурдалак,
Всміхається: "А-а, ти с в і й, чувак!
Пішли зі мною — з вітром літать,
Будеш безсмертним — свободу за хвіст держать!"
... Опускаю осину — проти своїх вона не потрібна,
Хитаю головою одначе:
"Стоп, козаче! Сонце зійде — я повернусь,
Я ж людина — ще чиюсь душу спасу!.....".
Приспів.


Ніч з 4 на 5 липня 2005 р.