Андрій Гуменюк

Твори

Гни свою лінію

  Слухай, слухай, сюди втикай, рота свого не роззявляй!


Гни свою лінію вві сні й наяву,
Кожен день питайся: нащо я живу.
Забий на імідж і моду,
То все ширка для народу...

Читати повністю →

Злочин в раю

(Науково-фантастичне оповідання)
— Ось-ось, сюди, будь ласка... Проходьте, можете не роззуватися...
    Стеля — до двох метрів. Стіни світло-сірі, тектоліт і металопластик. Прості зручні меблі — наче з салону аеробуса другого класу.
    Усе аскетично, функціонально і навіть трохи архаїчно. Як і має бути.
— ... Роззуватися в офісі у нас прийнято, але нічого... Кави будете?
    Хитаю головою. Ні. І так усе добре...

Читати повністю →

Ніч

Місяць — шматок золота
Від Сварожого молота,
Ніч — чаша без дна.
Коли виходиш у Темряву з колом осиновим,
В голові думка одна.
Серце б'ється заради єдиної, святої мети...

Читати повністю →

Подорожній

Рок (тихо)
Гарячий асфальт під босими ногами,
Бите скло під Сонцем й під зірками,
Вітер у спину — так буде легше,
Днина за днинов  — а дорога все не менша...
Реп
......

Читати повністю →