
ЗМІСТ
Передмова ...
ВІРШІ ЗА 1996 РІК
"Новий рік! Різдво Христове!"
"Важко робити кроки..."
"Такий спустошений..."
"Розуму морока..."
"У повсякденному житті..."
"Вчора був дуб..."
"Коли в саду стою зовсім одна..."
"У житті важко йти..."
"Люблю ясена, дуба і клена..."
"Поки вражає..."
"Вічно зелена юна сосна..."
"Що може бути краще..."
"Аличева щедра злива..."
"Вітер навіжений..."
"Води плюскотіння..."
"Квіти передосінні..."
"Осінь..."
"Вже вітер листочки..."
"Оптичний обман..."
"Ворон кряче..."
"Життя – гра світла і тіні..."
"У всьому є міра..."
ВІРШІ ЗА 1997 РІК
"У вік динамічності..."
"Різдвяна ніч..."
"У пошуках слави..."
"Зустрілися невчасно..."
"Нова інтрига..."
"Вкрадена мить..."
"Люблю, коли цвітуть каштани..."
"Школа рідна, мила..."
"Останній дзвіночок..."
"Із краплинок-літер..."
"Слово за словом..."
"На душі зима..."
"Почуття людські..."
"Всі ми гості випадкові..."
"Із Кафедрального собору..."
ВІРШІ ЗА 1998 РІК
"Дні бувають сірі..."
"Як віднайдуться випадково..."
"З уламків збираю себе докупи..."
"Сльози мамині бринять..."
"З надією на краще..."
Дивіться також
- Галина Савчук — Із неповторною мережкою (поетична збірка)
- Галина Савчук — У барвах душі (поетична збірка, частина 1)
"Як пава величава..."
"Людська душа..."
"Життєва графіка – складна..."
"Дощ. Спогадів лавина..."
"Життя – корида..."
"Минає морок невідомості..."
"Люблю дивитися на дощ..."
"Бабине літо..."
"Дощ. Душа щемить..."
"Дивлюся на світлину..."
"Без сім'ї і розуміння..."
ВІРШІ ЗА 1999 РІК
"Зламане життя..."
"Як весна вплітається..."
"Спливають роки без упину..."
"Цівкою тонкою..."
"Кожен енний..."
"Весна..."
"Малюнок мозаїчний..."
"Спроби наповнити змістом..."
"Дружно зацвіли тюльпани..."
"Рідні простори..."
"В осінній палітрі..."
"Сонце. Відлига..."
ВІРШІ ЗА 2000 РІК
"Суцільне зло, агресія..."
"В голові клекоче все, бурлить..."
"Чому, коли хотять допомогти..."
"Воскресіння Христового свято..."
"Поезія – великі радощі життя..."
Паломництво
"Якось із рання..."
"Над листяною розеткою..."
"Висять питання..."
"Щастя – квітка..."
"Очей блакить..."
"Все сталося само собою..."
ВІРШІ ЗА 2001 РІК
"В природнє плетиво квіток..."
"Чарівністю зайнялося довкілля..."
"Дивною чарівністю..."
"Гойдає вітер..."
"Від кохання..."
"Із покоління в покоління..."
"Любов – і рух, і сила, і життя..."
"В житті прогресує..."
"Коли любиш..."
"Вогненними краплинами..."
"Закохалась..."
ВІРШІ ЗА 2002 РІК
Світлій пам'яті Тата
"Люблю цей світ!"
ВІРШІ ЗА 2003 РІК
"Весна не подарує..."
"Поспішаю туди..."
"Коли зустрічаються він і вона..."
"Яке щастя..."
ВІРШІ ЗА 2004 РІК
"Біль пронизує..."
"Миттєво, мов гірлянда..."
"Говоріть з батьками..."
"Небеса відкриті для молитви..."
"Крива усмішка..."
"Буває..."
"Життя цікаве..."
ВІРШІ ЗА 2005 РІК
"Літечка краплинки..."
"Сонячна доріжка..."
"Осінній вернісаж..."
"З відвернутою головою..."
"На грані смерті і життя..."
ВІРШІ ЗА 2007 РІК
"У кожній миті..."
"Я – часточка природи..."
"Існує "так"..."
"Як ми у двох..."
ВІРШІ ЗА 2008 РІК
"Кохання – мальоване диво..."
ВІРШІ ЗА 2009 РІК
"Спогади-перлинки..."
ВІРШІ ЗА 2010 РІК
"Душі людської самоцвіти..."
"Ніколи обман..."
ВІРШІ ЗА 2011 РІК
"Сонце..."
"Народилася заново із болю..."
ВІРШІ ЗА 2012 РІК
"Так боляче буває..."
"Радій, що живеш..."
"Ніжно вимовляю слово "мама"..."
ВІРШІ ЗА 2013 РІК
"Перлинкою..."
ВІРШІ ЗА 2014 РІК
"Війна..."
ВІРШІ ЗА 2015 РІК
"Мрії розбиваються..."
"Маленька тваринка..."
"Дорожиш годинами..."
ВІРШІ ЗА 2016 РІК
"Вже не буде як колись"
ВІРШІ ЗА 2017 РІК
"Метелики у животі..."
ВІРШІ ЗА 2018 РІК
"У полоні кохання..."
ВІРШІ ЗА 2019 РІК
"Бачити прекрасне волієш..."
ВІРШІ ЗА 2020 РІК
"Земля усміхається квітами..."
ВІРШІ ЗА 2021 РІК
"Коли ідеш до Бога..."
"Трепетно і ніжно..."
ВІРШІ ЗА 2022 РІК
"Відійшов у засвіти..."
"Все від смутку задихалося..."
"Попри грози і зливи..."
ВІРШІ ЗА 2023 РІК
"Квіткова мить..."
"Плачуть дощі..."
ВІРШІ ЗА 2024 РІК
"Звикаємо до всього..."
"У барвах душі, життя, натхнення..."
ПЕРЕДМОВА
Закінчила Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (інженер-фізик) та Київський торговельно-економічний інститут (економіст). Співавтор двох поетичних збірок, призер літературного конкурсу. Відмінник освіти України.
В юні студентські роки завітала до мене Муза; насіння поетичної творчості проросло у моєму серці. Моя душевна та щемлива поезія торкається різноманітних тем. Це кохання, любов, добро, краса, чарівна природа, рідна земля, щасливий світ дитинства, філософські, християнські, історичні, патріотичні мотиви, ніжно-прозора лірика. У поезіях, написаних у різні періоди життя, заримовано щедроцвіт багатовимірного відлуння почуттів, повсякденного буття; відтворений багатогранний, органічний, веселковий світ душі.
Усім приємного дозвілля у полоні поетичного дивосвіту!
З повагою, Галина Савчук.
1996
* * *
Новий рік! Різдво Христове!
З мрій сплітаю візерунок.
Мереживо барвисте, веселкове, –
Для душі найкращий подарунок.
(07.01.1996)
* * *
Важко робити кроки,
Коли немає канви,
Є багато мороки,
Дмуть холодні вітри.
Важко прокладати доріжку,
В лабіринтах не заблукати,
Вдало обійти підніжку,
Свій шлях торувати.
(14.01.1996)
* * *
Такий спустошений,
Горем прибитий,
Здружений з журбою,
Розлучений з юрбою.
Відірваний від світу,
Лежить собі... Лежить.
Інколи скімлить...
Більше мовчить.
Або молитву Господню
Шепоче... Шепоче.
Жахливу безодню
Покинути хоче.
(04.05.1996)
* * *
Розуму морока,
Як на душі напруга висока.
Душа страждає,
Розум роботу має.
Гармонія відсутня,
Смутку хвиля могутня
До землі прибиває,
Рівновага зникає...
(05.05.1996)
* * *
У повсякденному житті,
У звичайній суєті,
Огорнуті печаллю,
Ховаємось, мов за вуаллю.
Не бачимо нічого
Красивого такого.
Не збагнемо, що екстрат природи –
Душі спустошеній підходе.
(5.06.1996)
* * *
Вчора був дуб,
Сьогодні вже зруб.
Буде паркет!
Буде бенкет!
Душа не щемить,
Серце не болить,
Хоч дерево живцем
Зрізали тихцем.
(11.07.1996)
* * *
Коли в саду стою зовсім одна,
То вчувається мені розмова потайна.
Мені здається, що дерева розмовляють,
Переживають, чують, відчувають.
Бо дерева не каміння, бо вони живі.
Лиш ми цього не бачим, мов сліпі.
Довго мучаться, страждають і радіють.
Інколи, можливо, всохнути воліють.
(11.07.1996)
* * *
У житті важко йти
Протоптаною стежкою,
Й своє при цьому віднайти
Із неповторною мережкою.
(26.07.1996)
* * *
Люблю ясена, дуба і клена,
Милує око ялинка вічно зелена,
Що піднялась дуже високо.
Аромат п'янкий
Лоскоче ніздрі.
Спів дощовий
Ласкає слух.
Люблю природу,
Її чарівну вроду,
Ніжні звуки,
Щиро простягнуті руки.
(26.07.1996)
* * *
Поки вражає
Краса довкілля,
Увагу привертає
Цвіт простого зілля,
Доти живеш!
Хмелієш і мрієш;
Інакше помреш,
Нічого не вдієш.
(26.07.1996)
* * *
Вічно зелена юна сосна,
Яка у тебе мрія потайна?
Чому так радісно шумиш?
Людські душі ворушиш?
Тому, що благословив тебе Бог,
Що притаманні тобі усі чесноти,
Що незнайомі тобі життєві гіркоти,
Гучне, протяжне, розпачливе "ох".
(4.08.1996)
* * *
Що може бути краще
За живу поему природи?
Що може бути краще
За її дивосвіти, хороводи?
Ніхто не може бути –
Мудрішим од неї.
Ніщо не може бути –
Досконалішим за неї.
(8.08.1996)
* * *
Аличева щедра злива.
Не одна пустотлива слива
Падає на голови, в квітник
Залітає, навіть, у смітник.
Які схожі аличева злива,
Й ранкова літня злива.
Аромат п'янкий дарує одна,
Інша озону дає людям сповна.
(10.08.1996)
* * *
Вітер навіжений,
Нещадний, скажений
Геть висушує усе,
Вісточку від осені несе.
(11.08.1996)
* * *
Води плюскотіння
Суцільне потепління,
Краєвиди казкові,
Барви веселкові.
Пташині співи, трюки,
Витончені звуки, –
Миттєво стреси знімуть,
Настрій всім піднімуть.
(11.08.1996)
* * *
Квіти передосінні –
І ми в потрясінні.
Дуже схвильовані,
Почуття знівельовані.
(24.08.1996)
* * *
Осінь...
Резонанс почуттів.
Похорон ілюзій.
Голосіння, потрясіння
Врешті-решт – прозріння.
(5.10.1996)
* * *
Вже вітер листочки
Сплітає у жовті віночки.
Троянди цього не збагнуть,
І так не вчасно цвітуть.
Бідолахи не знають,
Що холоди наступають,
Що приречені вони,
І пощади не буде від зими.
(11.10.1996)
* * *
Оптичний обман, –
В житті, наче пан.
Реальність вмить заграє веселково,
На душі і радісно, й казково.
Але на те ж він і обман,
Людей заводить у туман,
Де заблукаєш в трьох березах,
Вернутись можеш на протезах.
(26.10.1996)
* * *
Ворон кряче,
Дощик іде,
Квіточка плаче,
Що скоро помре.
Голі дерева чорніють,
Скиглять і скніють
Без зелених чохлів
Під опікою вітрів.
(28.10.1996)
* * *
Життя – гра світла і тіні.
Не схожа на гру Паганіні.
Щастя – пустельний міраж,
Придуманий нами вітраж.
Витвір людської уяви,
Повсюдно розвіяний вітрами,
Щастя – оптичний обман,
Короткочасний наче туман.
(5.11.1996)
* * *
У всьому є міра,
Усе супроводжує віра.
Рятівна стеблина –
Золота середина.
(20.11.1996)
1997
* * *
У вік динамічності
Прагнемо ліричності.
Розчулюємось зненацька,
Зникає й поведінка хвацька.
Хоча життям душа гартована,
Жорстокістю не раз підкована,
Все ж вона дивно влаштована,
Струною ніжною гаптована.
(01.01.1997)
* * *
Різдвяна ніч,
Казкова ніч:
зорі мерехтять,
Сніжиночки блищать,
Світла тьма,
Безсила тут пітьма,
Син Божий народився,
Народ весь звеселився.
(07.01.1997)
* * *
У пошуках слави,
Ловлячи її заграви,
Втрачаємо дещо вартніше,
Набагато цінніше.
(12.01.1997)
* * *
Зустрілися невчасно,
Не там і не тоді,
Засяяли та згасли,
Як бульбашки в воді.
(12.02.1997)
* * *
Нова інтрига...
Клубочок болю, наче дзиґа
Вертиться в мені.
Темніють і без цього сірі дні.
Клубочок крутнеться, –
Нерв наступний обірветься.
Гострі зануртують відчуття,
Що вносять корективи у життя.
(21.03.1997)
* * *
Вкрадена мить
Не несе благодаті
Не залікує душі зім'яті,
Лиха не приспить.
(21.04.1997)
* * *
Люблю, коли цвітуть каштани,
Коли вони викидують рясні свічки.
Журба тоді сама вже тане,
І ллються пахощів річки.
Тоді не можна не радіти,
Скніти, не сміятись.
Тоді душею треба молодіти,
Вірити та сподіватись.
(09.05.1997)
* * *
Школа рідна, мила
Ти усього учнів вчила.
Віночок мудрості подарувала,
Шлях у світ великий торувала.
(25.05.1997)
* * *
Останній дзвіночок...
Рясні сльози бринять,
Серце учнівське ятрять.
Останній дзвіночок...
Радість і сум,
На душі якийсь бум.
Останній дзвіночок –
Старт у доросле життя,
В минуле нема вороття.
(25.05.1997)
* * *
Із краплинок-літер
Дощ слова складає.
З них будує фрази вітер,
З них розповідь виростає.
Розповідь про людей, різні епохи,
Про звичаї, з якими обізнані трохи;
Про предків, їх походи,
Озонові діри, промвідходи.
Розповідь ніде не зафіксована,
На мить Всевишнім подарована.
Розповідь, що немов туман зникає,
До роздумів серйозних спонукає.
(22.07.1997)
* * *
Слово за словом,
Погляд за поглядом,
Посмішка за посмішкою,
Жести за жестами –
Зародилась довіра,
Схожа на звіра.
З'явилась спонтанно,
Зненацька, нежданно.
(22.07.1997)
* * *
На душі зима,
Дмуть вітри,
Віхола гуляє,
Сонця немає.
Крига льодяна
Все у панцир закувала.
Душа стала кам'яна,
Відчуття всі повтрачала.
Крихта ж любові
Диво зробила.
Мрії кольорові
В душі розбудила.
(10.08.1997)
* * *
Почуття людські
Мов богемська порцеляна,
Ніжні та крихкі.
У них є низина і вись,
Є доброти поляна,
Що злом засмітиться колись.
(27.08.1997)
* * *
Всі ми гості випадкові,
У житті, де грають барви веселкові,
Де ллються пахощі п'янкі,
Де дощ рясний іде,
Пухнастий сніг паде,
Де все буйно розквітає,
А потім згасає...