Свій погляд зводиш і мовчиш.
Чи день пройшов твій так як треба,
Чи вечір в ніч сховавсь скоріш..
Що день сказав, чи що побачив,
Чи зрозуміти щось устиг.
І хтось, чи щось, багато значив,
І ти почути його зміг..
А може хтось ще ждав когось,
А той не зміг чи запізнився.
А може хтось відчув вже щось,
Й прийшов хутчіш, не забарився..
А може день цей став комусь
Таким веселим і щасливим.
А може хтось ридав чомусь,
Що хтось не був до нього милим..
У сірий день, простий, буденний,
Проходить кожен свій урок.
У когось був він мов скажений,
А хтось зробив важливий крок..
Пізнав хтось радість і прозріння,
А хтось упав і вже встає.
А в когось ще брудне сумління
Вночі поспати не дає..
У кожнім дні дрімає вічність,
З років сплітає павутину.
З життів нанизує намисто,
Щоб ти відчув в собі людину..
25.07.2026