Мов зорі світло розливають.
Такі яскраві, золоті,
У небі радісно сіяють.
І може в небі вже своїм
Хтось нашу Землю споглядає.
І може вже відомо їм,
І хтось мабуть про нас вже знає..
В своєму домі, на Землі,
Свої уроки ми вивчаєм.
Торуєм шлях свій у борні,
Або когось уже кохаєм.
А як багато ще пізнати,
А скільки вивчити ще треба.
У когось можна запитати,
Якщо вже виникне потреба.
Та тільки лобом вже своїм
Ми часто гулі набиваєм.
Хвилює нас все що з моїм,
А те що з нашим — забуваєм!
Цікаво жити на планеті,
Красивій, нібито в раю.
Та часто важко вибирати
Між слів ненавиджу й люблю..
17.03.2026