І намалюю радісну картину
В чаклунстві помаранчевих тонів,
Блакить морську на полотно накину...
А біле непорочним залишУ,
Не засмутивши сірими дощами,
І півтонИ в бузковому знайду,
Причепуривши ніжними вогнями
Казкового проміння від зірок...
І таємницю я свою відкрию
Для тих, хто сам до неї зробить крок,
Розгледіти приховане зуміє.
Картину в кольорах заворожу —
Той жовтий лист, що з дерева злітає,
І яблуко, залишене в садку,
Його їжак, напевно, вже шукає...
І умовчання в натяках моїх
В етерах десь луною відгукнеться,
Хай радість фарб картини чарівних
Чиєсь самотнє відігріє серце.
Моя картина, сповнена життя,
Нехай майстерністю недосконала,
І зрозуміти хочу я сама,
Що у картині я зачарувала...
28.03.2025
Ілюстрація — картина Еґона Шіле "Звивистий струмок" (Winding Brook), 1906
