Білими не стали.
Від неробства й лінощів
Зроду не страждали.
Вам би трохи ніжності
Й м'якості додати.
Вам би скинуть вірності,
Щоби не страждати.
Щоб уранці вдосвіта
Тісто не вчиняти.
Щоб пів дня без просвіту
Всій сім'ї не прати.
Щоб було немало вам
Світлих днів веселих.
Щоб гуляти вашим снам
У чудних оселях.
Рученьки, ви, рученьки,
Білими не стали.
Тільки душу праведну
Вгору підіймали.
Серденько просяяло,
Стало всіх любити.
Часу вже не гаяло,
А навчилось жити.
24.01.2026