Європейські страхи

Володимир Ліпкан

Вони продовжували палко сперечатись,
До острахів своїх надмірно дослухатись.
Бо дух і сила, маскулінність вже давно у них не в моді,
Це, бачите, відверто суперечить "європейській тій природі".

Гвалтують[1] їх — вони всіх вибачають,
Мігрантів далі до країни запускають.
Мечетей більше, ніж колись церков,
Quo vadis, Europa? Скоро буде кров!

До біженців із України ставлення змінили:
Бажають випхати чимшвидше з власної країни.
Бо наші люди працювати, вчитись захотіли,
Ментально ставлення до біженців змінили.

Але: "Цього не треба, так не можна допустити!
Не можуть українці у державах інших жити!
Нехай Афганці і сірійці залишаються,
Вони до європейців краще дослухаються.

Ґвалтують і пограбування учиняють,
Свою ментальні грубо насаджають.
Вони не розчиняються, а розчиняють все в собі,
Ave, Europa! Ренесанс в пітьмі…

Уже літають дрони у Європі,
А ППО Європи в ж...і.
Вони продовжують дискутувати
Про те, хто й як їх має захищати.

Для України геть нічого ще нема:
Євросоюз — до членства до пітьма!
До НАТО — ні, там Україну не чекають
А що робити? Досі все рішають...

Самі вони не здатні до війни,
І хоч загинуть їхні доньки і сини
Вони одверто будуть тупцювати,
І дупу власну гаряче й бездарно захищати.

"Ні дюйму, not one inch",[2] — і це є факт,
Той Столтенберг слюною весь зійшовся
Що ж, дрони вже не лиш музейний артефакт,
Світ у війні кривавий все ж таки зійшовся.

То що ж таке суб'єктність європейська,
І взагалі: це бутафорія чи вона є?
Якщо питання ставити плебейські:
Вирішують лише через Америку усе!

Де інтереси суто Європейські,
Де ідентичність, міць, потенціал?
Де сила духу, де військова сила,
Де європейський геостратегічний ареал?

Діоптрії Європи значно підкосились,
Від сутності своєї ті відгородились.
Самі себе відверто винищають,
Тож дрони абсолютно їм не заважають.

Сьогодні дрони, завтра вже ракети,
Європа, прощавай, — це не банкети,
Вони продовжують до смерті крокувати.
Росія марить всіх навічно поховати!

Китай сидить тихесенько на схроні:
Вся дурість війн у них як на долоні,
Росія як завжди себе істотно винищає,
В дарунок КНР : себе так розглядає.

Європа в остраху не знає, що робити,
Бо без Америки вони не знають далі як їм жити,
Америка підштовхує Європу до конфлікту
З Китаєм, Індією, геть всіма,
І через те примарення вердикту:
Якщо ти жити хочеш, починай бить першою сама.

В чиїх то власно інтересах
Китай з Європою стикнуть,
Щоб Індія, Туреччина, країни півдня
З Європою не мали спільний путь?

Америка в цей час всім зброю продає,
Від санкцій зрозуміло, хто лиш виграє.
Але це виграш умоглядний і тактичний,
Він програшний і помилковий стратегічно.

Ізраїль сіоністський нищить геть усе,
Європу в прірву геноцидом він несе,
Бо європейці, їх усталений порядок, право
Для сіоністів виглядає неприродно і лукаво.

Тож бачимо ми програшний гамбіт:
Європу в кут загнали, це — кульбіт,
З усіх боків її всі люто притискають,
А лідери Європи хибно зневажають…

Така вже ситуація й повсюдна мілітарність,
Порядку вже нема: одна лиш фрагментарність.
Хто силу має, той і застосовує її,
А мир і спокій... залишилися ві сні.

То скільки ж треба війн, трагедій і смертей,
Щоб встановити закулісника кривавих всіх "затєй",
Щоб зрозуміти корінну першопричину
І повалити назавжди його в пучину?

16.09.2025


[1] https://www.bild.de/news/ausland/wien-freispruch-fuer-angeklagten-in-mia-12-vergewaltigungsfall-677d10a179856a6f040866c9?t_ref=https%3A%2F%2Fm.bild.de%2Fnews%2Fausland%2Fwien-freispruch-fuer-angeklagten-in-mia-12-vergewaltigungsfall-677d10a179856a6f040866c9#fromWall
[2] https://www.ukrinform.ua/rubric-world/3670547-u-nato-viznaut-providnu-rol-polsi-u-pidtrimci-ukraini-ta-posiluut-prisutnist-na-shodi.html