Північний Вітер ще не розходився,
і Віхола також відпочиває,
хоч листопад уже давно скінчився.
А Сніг не міг заснути серед ночі,
бо вже Мороз на землю опустився,
розплющив Сніг свої блакитні очі,
і до роботи стрімко спохватився.
Сніжок швиденько з ліжечка піднявся,
озимина ж без нього пропадає,
а він про неї дуже хвилювався,
бо ковдри на полях не вистачає.
Пішов Сніжок озимі рятувати,
він щедро розкидав свої сніжинки,
а Віхола прийшла допомагати,
засипала дороги і будинки.
Всю ніч вона сумлінно працювала,
хурделити до ранку намагалась,
і довго ще зі Снігом танцювала.
ну а Зима тихенько посміхалась.
2007 р