Зимова тиша

Олександр Чалий

Зима зняла свого важкого капелюха,
І заховала до таємної шухляди,
Десь причаїлася холодна завірюха,
І поховалися пухнасті снігопади.
 
Як сонце вище піднялося над полями,
Тоді і віхола пішла відпочивати,
Зима зібралася із власними думками,
Бо треба владу вже весні передавати.
 
Лише мороз сидить на сніжному дивані,
Насипе інію чи холодом подує,
Ночами запорошить снігом на поляні,
А з ранку візерунки на шибках малює.