Благоволію

Олександр Чалий

Присвячується моїй дружині Вікторії.

Коли прокидаюся вранці,
твій образ у ніжному світлі,
твій дотик на кінчиках пальців,
а запах літає в повітрі…

І де б я не був – відчуваю,
твій голос у шелесті листя,
твій подих у серці тримаю,
а погляд в душі оселився…

Дивлюся на тебе і знаю,
ти мрія моя і примана,
у душу твою поринаю,
неначе у жерло вулкана…