чи вітром легким на льоту
до ворога постану передом
не зраджу вже свою мету
Чи буду дертися по каменях
чи в тернах прорубаю путь
скількох списів полишу зламаних
дійду до тих які вже ждуть
До тих які мене чекають
які не мріють а вже знають
які не кинуть і не зрадять
на них так схожим хочу буть
Мені багато вже не треба
щоб радісно й щасливо жить
аби не чорне було небо
й було кому когось любить
Аби уранці на світанку
хотіло сонце нас вітать
аби у серці тиху радість
ніхто не смів мою злякать
30.11.2025