Хтось в розпачі вже набирає двозначний номер... Кричить, щоб було чутно аж на тому кінці дроту...
Неспокійно солодким душам. Вусатий дядько знімає зі стіни рушницю. Чого тобі, дядьку? Ну вибіг з дому, ну стрельнув кілька разів, кинув з переляку рушницю і побіг геть, щоб десь на сліпій дорозі втрапити під швидкі колеса і вмерти до ранку...
І от твій сильний голос, а крім нього — тільки зціпеніла людська тиша пробивається між гучними ударами сердець... Дякую тобі, друже, за цю ніч... І за темно-жовтий колір твоїх очей...