Яких вже чорних є мільйон,
А ти будь білою —
Не як усі, а зовсім іншою.
Живуть і люди посеред людей,
Яким в житті багато є дверей,
Та обирають вони лиш одні й ті —
Усі однакові їх тіні на землі.
Якщо ти будеш, як усі,
Якщо робитимеш, що й інші всі,
То всі твої бажання — мов убиті,
І тебе ніби й не існує на цім світі.
Чи не втомився бути ти ніким,
Коли ти пересічная людина?
Потрібно бути хоча б кимось,
Але таким, яким ти є, людино.
Вже годі! Зупинись! І не роби усе,
Як інші роблять, під копірку,
Не падай, як краплина
Дощова у море, а літай.
Не будь рабом життя —
Бери усе, не линь у забуття,
Живи і знай для чого ти живеш,
Роби те, чого справді хочеш.