Ілля Васильєв

Де наша мова? Запитай...

Де наша мова? Запитай
Себе й свою чисту душу.
Куди вже зникла? Запитай.
І я тебе спитати мушу.

Я хочу в тебе попросити,
Щоб ти забув чужую мову...

З давніх-давен
Україну кров'ю залито,
Смертю оповито.
Помер кожен —
Молодий і старий,
Козак, його мати...

Міста ці великі як не любити?
Коли вони, ніби окремим життям,
Живуть, як малюнки дівчаток гарненьких
Із мріями їхніми, з вічним життям...

Живуть ворони посеред ворон,
Яких вже чорних є мільйон,
А ти будь білою —
Не як усі, а зовсім іншою...