З усіх століть і людства кількість,
але не просто десь, не просто з кимось.
Бо це — про тебе, це — про почуття.
Шалені і жевріючі водночас,
палке кохання, і про час.
Про мить відведену для нас.
Люблю сказать, не просто так.
Рука тремтить, перо не пише,
і не лилася б думка з тих почутих фраз,
але й голос твій для них чорнило.
Безкрайність слів це є твоя провина,
але непотребом назвала б я,
листи кохання незліченні.
Якщо не прописала б я в
графі отримувач: твоє.. ім'я..