Прекрасної осінньої пори
Мале кача як у небесних лавах
Кричить і просить захисту згори
А знизу постріли з усіх боків тріскочуть
Схвильовано лунають голоси
А крильця птаха небо обіймають
І мокрі чоботи в мисливців від роси
Мала пташина а таку потугу
Дала природа їй і вклала у життя
А телепень з рушницею не дума
І хоче пострілом прикінчити буття
Вбивати для розваги річ неварта
Не в тім велика місія твоя
Вже краще в собі вирости людину
Й за тебе порадіє вся земля
Мала пташина а життя велике
Воно як море що над світом розлилось
Та у житті нерідко так буває
Що те що мало статись не збулось
9.10.24