Стежкою стрімкою у туманну даль
А візьму лиш пам'ять і любов з собою
І залишу вітру свій болючий жаль
Після довгих днів і коротких років
Після тихих кроків і гучних громів
Я прокинусь раптом і забуду спокій
Порадію серцем посмішці твоїй
Порадію пісні що тривожить душу
Покладу у торбу трунок дивних снів
Так багато хочу так багато мушу
Розказати з того що немає слів
Піднімуся вітром вгору за тобою
Хмарою накрию у холодну ніч
І туманним ранком стану над водою
І німу утому поскидаю з пліч.
25.08.2024