Бо треба встигнути кудись.
Тихенько комір поправляєш.
Спішиш, де все було колись.
Життя невпинно поспішає.
Спішить вчорашній день догнать.
Хоча напевно ще не знає,
Кому і як, і що сказать.
Летять світи, летять планети.
День, що пройшов давав надію.
У шафу сховані скелети,
Про те, що хочу і що мрію.
А що я хочу і ким буду,
Хіба я точно це вже знаю?
А може завтра я забуду,
Чому сьогодні так вважаю.
Куди біжим, чого шукаєм, —
На каруселі забуття,
Ми часто хочем або мрієм,
Якогось іншого життя.
Біжиш, спішиш, не помічаєш,
Бо треба встигнути кудись.
Кінцева станція вже близько,
А як же мріялось колись!
19.06.2025